Блог

Для початку я нагадаю саму процедуру видачі карток Приват і Моно з кредитними лімітами. Це ключова деталь у тому, щоб зрозуміти суть цієї публікації. 

Приват і Моно при видачі картки просять клієнта підписати Анкету-заяву де клієнт підписується під тим, що він погоджується з усіма умовами надання банківських послуг, у тому числі і умовами видачі кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, неустойки (штрафів, пені). 

У самій ж Анкеті-заяві умови надання банківських послуг не викладаються, анкета всього на 1 сторінку. Натомість, в анкеті є лише посилання на Умови надання банківських послуг, які викладені на сайті банку та з якими ніби, то ознайомився клієнт, хоча реально ж на практиці ніхто не йде на сайт Моно чи Привату щоб вичитати ці документи, а банк у свою чергу не роз’яснює їх. 

Таким чином, з точки зору банку, із клієнтом укладений кредитний договір. Мотив банку зрозумілий – зробити сервіс максимально зручним і у простий спосіб видати кредитну картку. Проте, з юридичної точки зору, дана модель підписання угоди дещо недосконала, чим і користуються позичальники кредитних коштів) 

Розглянемо типову ситуацію: у клієнта виникає борг за кредитним лімітом, клієнт його не платить, банк подає позов до суду. Який вихід із ситуації і що робити клієнту?

Тут вилка, тобто потенційно є два варіанти розвитку ситуації:

1) Клієнт знає, про суд тому що суд його викликає на засідання. У даному випадку, треба залучати адвоката і намагатись зменшити суму вимог банку, бо банк буде просити присудити все по максимуму (крім тіла кредиту ще шрафи, пеню, відсотки), що саме можна відбити розказую нижче.

2) Клієнт не знає про суд, в результаті рішення приймається без участі клієнта, суд присуджує до стягнення суму тіла кредиту, відсотки і неустойку. Далі, банк звертається до виконавця, відкривається виконавче провадження і якщо клієнт добровільно не заплатить борги, то ситуація «підвішується» на невизначений строк. Як правило, у таких ситуаціях після рішення суду може пройти тривалий час, навіть роки, але шанси на успіх (зменшити певну частину присуджених судом коштів) також залишаються, але без нас, адвокатів, ніяк не обійтись. 

Зараз суди, у певній мірі, стоять на боці клієнта і виносять рішення про стягнення лише того, що було взято в позику, тобто тіла кредиту, що загалом справедливо – що взяв, те повернув. Натомість, вимоги банків по стягненню відсотків або неустойки суд відхиляє. Проте, для цього клієнту треба брати участь у суді. Якщо клієнт банку на суд не приходить, то за нього його інтереси ніхто відстоювати не буде. Таким чином, повертаюсь до двох вищезгаданих варіантів:

1) Коли Клієнт знає, про суд, то треба йти на засідання і заперечувати щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами та неустойки.

2) Коли Клієнт не знав про суд, а рішення вже прийнято, то в даному випадку треба ініціювати скасування рішення суду, яке було прийнято без участі клієнта. Зробити це буває не просто, але вцілому це можливо при правильному підході. 

Які мають бути аргументи клієнта у суді, для того щоб суд не присудив або скасував вже присуджені відсотки за користування кредитними коштами чи неустойку?

Якщо дуже стисло і по факту, то позиція клієнта має заключатись в тому, що він НЕ підписував кредитного договору та з умовами кредитування його не було ознайомлено. 

Оскільки, у Анкеті-заяві, про яку я згадував на початку, домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту немає, то значить і укладення кредитного договору не відбулось. Приблизно це скаже суд банку і зобов’яже клієнта заплатити лише те, що він фактично взяв.

Більше 3 років тому, я у своєму відео https://www.youtube.com/watch?v=DTlnB5Okf-4 розказував про те, як клієнти не платять кредитний ліміт. Мова була про Приват, але це стосується і Моно. Загалом, відео не втратило актуальності і сьогодні єдине, що на відео у мене надто молодий вигляд)))

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Для тих, хто не знає, 130 КУпАП це керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Думаєте якщо ви НЕ керуєте транспортним засобом у стані сп’яніння, то на вас ніколи не складуть протокол за ст. 130 КУпАП? З огляду на свою практику можу вас запевнити, що це не так, звинуватити у п’янці за кермом можуть навіть найтверезішу людину країни, у цьому питанні велику роль грає той поліцейський, який складає протокол за ст. 130 КУпАП і його субєктивне бачення навколишнього світу. Проте, звинувачення це одне, а інше, коли водія позбавляють права керувати транспортним засобом на 1 рік і зобов’язують заплатити штраф 17 000 грн. Тому, кожному водієві мати навик вміння користуватись своїми правами точно не буде зайвим.

Впевнений, що якщо ви будете ефективно використосувати мої рекомендації, то шанси не бути позбавленим права керування ТЗ на 1 рік суттєво збільшаться в порівнянні з тим варіантом, коли ви будете розгубленим і не розумітемете, що робити.

Рекомендація 1.

Починайте розмову з поліцейськими із того, що стало причиною зупинки і обов’язково просіть показати вам відеофіксацію вашого порушення. Таким чином постарайтесь на місці переконатись у тому, чи є взагалі в поліції відеодоказ того, що саме ви керували ТЗ, Справа в тому, що якщо у поліції немає доказу керування вами ТЗ, то постає питання доцільності складання протоколу за 130 КУпАП на особу, яка можливо не є водієм. Тому, якщо вам не дають відео, то ви взагалі можете заперечувати факт керування ТЗ. Також, зверніть увагу на такі речі:

А) Чи є нагрудна камера у поліцейського, який спілкується з вами;

Б) Чи є в поліцейській машині відеореєстратор;

Якщо камери є, то відеозаписи з них будуть використовуватись в якості доказів. Якщо немає, то відповідно доказів не буде) Буває таке, що поліцейський веде зйомку на особистий смартфон, у цьому випадку не заважайте йому займатись дурницями) Зроблений поліцейським відеозапис на смартфон в суді буде визнано неналежним доказом. 

Свої документи даєте поліцейському тільки тоді, коли вам нададуть докази порушення ПДР. 

Рекомендація 2-га

Ніби банальна рекомендація, але якщо нею керуватись, то вона дуже допоможе відстояти свої права. Суть рекомендації у наступному: Поводьтесь спокійно, не поспішайте та коректно спілкуйтесь із поліцією. Обдумуйте і зважуйте кожне ваше рішення. Якщо ви чогось не знаєте, то не забувайте, що ви можете:

А) зателефонувати до знайомих і порадитись звісно за умови, якщо вони володіють знаннями і не будуть імпровізувати (це менш бажаний варіант);

Б) відкрити інтернет і почитати щось подібне до вашої ситуації (це бажаний варіант);

В) одразу телефонувати до свого знайомого адвоката (це найбільш бажаний варіант).

Рекомендація 3-тя

Ніколи не відмовляйтесь від проведення огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння на місці або в медичному закладі, хоча в більшості краще все-таки їхати в медзаклад. 

Справа в тому, що у випадку, коли ви відмовитесь від огляду на стан спяніння, то рахуйте, що ви вже позбавлені права на керування ТЗ на 1 рік і ви будете платити штраф 17 000 грн. 

Тут варто не забувати, що по ст. 130 КУпАП притягають до відповідальності не тільки за те, що ви керуєте в алкогольному чи наркотичному сп’янінні, а і за те, що ви відмовились від проходження огляду. Тому, в жодному разі не говоріть що ви відмовляєтесь. Краще навпаки наполягати на проведенні огляду.

Рекомендація 4-та 

У протоколі є місце для ваших пояснень, тому обов’язково там коротко напишіть свою позицію. Не треба думати, що в цьому документі (протоколі) треба писати якісь правильні юридичні формулювання. Повірте, якщо ви, наприклад заперечуєте сам факт керування ТЗ, то пишіть хоча б прості формулювання типу: на машині не їхав, не п’яний, стояв біля магазина. Це вже вам і нам (адвокатам) дуже допоможе в суді. 

Рекомендація 5-та 

Знайте, що при складанні протоколу за ст. 130 КУпАП ви маєте право вимагати надати вам безоплатного адвоката або, як в народі називають "державний адвокат". Я рекомендую активно користуватись цим правом не залежно від того де ви знаходитесь, у великому місті чи в селі.

Справа в тому, що саме поліція має забезпечити вам право на безоплатну допомогу адвоката. Якщо адвоката вам не нададуть, то обов’язково напишіть в протоколі, що ви хотіли скористатись безоплатною допомогою адвоката, але поліція відмовила вам у цьому праві. 

Якщо ви добре засвоїте написані мною рекомендації, то вас або відпустять на місці, або навіть якщо складуть протокол і направлять в суд, то з нашою допомогою шанси на успіх для вас будуть достатньо високими.

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Першим кроком до зняття арешту із земельної ділянки є отримання витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Такий витяг ви можете отримати самостійно через Дію, вартість 30 грн. Також, витяг ви можете отримати у будь-якого нотаріуса (вартість від 250-500 грн.), або у нашому адвокатському бюро (безкоштовно для наших клієнтів). 

Витяг із Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень треба для того, щоб отримати дані про обтяження (арешт) земельної ділянки. Зокрема, у Витягу буде зазначено ким, коли було зареєстровано арешт та на підставі якого документу. 

Типово, у Витягу зазначаються такі підстави арешту земельної ділянки:

А) Постанова виконавця;

Б) Рішення суду;

В) Постанова слідчого або прокурора;

Г) Іпотека.

У нашій практиці неодноразово траплялись випадки, коли у Витягу із Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень немає жодної згадки про арешт, але арешт все рівно накладений на земельну ділянку. Зокрема, це стосується випадків, коли дані про арешт є у Держгеокадастрі. За таких умов про арешт можна дізнатись 2-ма способами:

Спосіб 1 - Коли ви будете вносити якісь зміни до ДЗК (наприклад будете ділити або об’єднувати ділянку). Реєстратор Держгеокадастру просто відмовить у змінах тому що у нього будуть дані про арешт ділянки;

Спосіб 2 – Звернення до Держгеокадастру із адвокатським запитом та у підсумку отримання достовірних даних про наявність або відсутність арешту (обтяження) у Держгеокадастрі. 

Детальніше про зняття арешту земельної ділянки у Держгеокадастрі читайте у наступних статтях, це окрема не менш цікава тема.

В подальшому, коли ми точно знаємо, який орган ініціював арешт та на підставі якого документу, ми розуміємо, як треба скасовувати арешт. 

Якщо арешт ініційований виконавчою службою або приватним виконавцем, то одразу скажу, що зняти арешт без погашення боргу (якщо за рішенням суду власник є боржником) буде не реально. Інша справа, коли арешт накладений на земельну ділянку особи, яка не є боржником або вже погасила борг. У таких випадках ми можемо працювати над зняттям арешту.

Щось схоже і з іпотекою. Поки невиплачена позика, обтяження не зняти. І так само, якщо є якісь помилки або неправомірні дії реєстраторів, обтяження можна зняти.

Тепер до складнішого - Арешт земельної ділянки на підставі постанови слідчого, прокурора або ухвали суду. 

Слідчий, прокурор або суд можуть накладати арешти на земельні ділянки в рамках кримінального провадження. Також, суд може накладати арешти і в рамках цивільного або господарського спору. 

Якщо говорити за арешт у кримінальних провадженнях, то можливість різних конфігурацій, через які міг виникнути той арешт просто величезна. Справа в тому, що арешт на земельну ділянку може бути накладено:

А) Через участь власника в кримінальному провадженні в якості свідка, підозрюваного, обвинуваченого;

Б) Помилково;

В) Через кримінальне провадження відносно тих чиновників, які виділяли землю на сесії органу місцевого самоврядування.

У переважній більшості арешти накладені в кримінальних провадженнях знімаються через суд шляхом подачі клопотання слідчому судді, хоча слідчий і прокурор також мають такі повноваження.

Йдемо далі. Якщо, арешт накладався на майно особи, яка була підозрюваною або обвинуваченою, то все залежить від стадії кримінального провадження і наявності або відсутності вироків по справі. Тому, оцінюючи перспективи треба вивчати матеріали справи так як це питання дуже індивідуалізоване. 

Якщо арешт накладався в рамках кримінального провадження відносно тих чиновників, які виділяли землю на сесії органу місцевого самоврядування, або взагалі помилково, а власник земельної ділянки є добросовісним володільцем, то у даному випадку арешт зняти можна, хоча попри очевидність позитивного результату (на перший погляд) буває вкрай складно.

Підсумок:

Перед тим, як починати процедуру зняття арешту із земельної ділянки, треба взяти Витяг із реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, дізнатись підставу накладення арешту та виходячи із цього будувати стратегію зняття арешту. 

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Багато військовозобов'язаних думають, що повістка може прилетіли на блок-постах або на вулицях міст, в клубах, на пляжах, авторинках і десь там ще) Але, не треба забувати, або треба пам'ятати, що повісточку може вручити і роботодавець. При цьому, коли ми говоримо про роботодавця, то тут мається на увазі, як ФОП який найняв працівників так і будь-яке підприємство (державне чи приватне). 

Яке відношення має роботодавець до повісток?

Якщо пригадаєте процедуру прийому на роботу, то згадаєте, що окрім трудової книжки, паспорта, дипломів, документів про сімейний стан і інших персональних даних, завжди просять ще і військовий квиток або приписне посвідчення. Останній документ просили для того, щоб вести «первинний облік призовників і військовозобов’язаних».

Із працівників про це мало хто знає, але кожен роботодавець зобов’язаний робити такі дії:

• повідомляти на вимогу військкомату військовозобов'язаних та призовників про їх виклик до військкомату і забезпечувати їх своєчасне прибуття за цим викликом;

• у 7-денний строк повідомляти військкомати про прийняття на роботу та звільнення з роботи призовників і військовозобов'язаних;

• кожного року до 1 грудня подавати до військкоматів списки громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;

• вносити у 5-денний термін до особових карток працівників зміни, які стосуються сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади військовозобов'язаних та призовників. Тому, у разі потреби військкомат матиме найсвіжішу інформацію про військовозобов’язаного.

Тобто, кожен роботодавець зобов’язаний допомагати військкоматам вести облік військовозобов’язаних і у разі необхідності передавати від військкомату повідомлення – повістки. Для дотримання таких зобов’язань на підприємства навіть можуть приходити перевірки і у разі порушень накладатись штрафи (про це нижче).

Як відбувається вручення повістки роботодавцем і чи можна від неї відмовитись?

Насправді, все дуже просто і без сентиментів: повістка від військкомату для конкретного працівника приходить на адресу роботодавця, рідше її приносять воєнкоми. Далі, керівник має вручити повістку працівнику.

Якщо ви думаєте, що шок від повістки може бути тільки у працівника, яким цікавиться військкомат, то це не так. Як показує практика, коли на підприємство приходять повістки, часто навіть самі керівники не знають, що робити з ними і як їх правильно вручати. Тому, у цій грі виграє, той хто краще орієнтується у законодавстві )

Часто буває так, що роботодавець просто віддає повістку працівнику. Працівник навіть може її взяти, але йти чи не йти, залежить чисто від його рішення. Якщо ж працівник не піде, то він навіть не понесе жодної відповідальності, а все тому, що просто віддавши працівнику повістку роботодавець припустився великої помилки. Натомість працівник взявши повістку нічим не ризикнув. 

Зі сторони роботодавця правильними діями після отримання повістки для працівника є:

А) видача наказу про сповіщення працівника про те, що він зобов’язаний з’явитись до військкомату.

Б) ознайомити працівника із цим наказом. 

В) надіслати свій виданий наказ військкомату. 

Якщо це не зроблено, то рахуйте, що ніяку повістку працівнику ніхто не передавав. Хіба що працівник сам прийде до військкомату за просто врученою в руки повісткою, тоді недотримана процедура залишиться поза увагою. 

Зі сторони працівника про правильність чи не правильність дій не буду казати, тому що це залежить від його особистого бажання. Але, юридично працівник може піти 2 варіантами: 

А) підписатись під наказом виданим йому роботодавцем, що означитиме отримання повістки і взяття на себе обов’язку з’явитись до військкомату. 

Б) відмовитись від ознайомлення з наказом, що юридично буде означати те, що роботодавець не сказав йому про повістку) 

Якщо працівник відмовляється підписувати наказ згідно якого його повідомляють про необхідність з’явитись до військкомату, то роботодавець може скласти акт про відмову від підпису в присутності трьох осіб. За таких умов працівник буде вважатись повідомленим і знову ж таки матиме обов’язок з’явитись до військкомату. 

Яка відповідальність буде у роботодавця, який не вручить повістку працівнику?

А буде страшне)) Адміністративна відповідальність за ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає санкцію у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. - 5 100 грн. Якщо військкомат повторно направить повістку і роботодавець знову не вручить її, то буде ще страшніше - штраф у межах 5 100 грн. - 8 500 грн.

Коментар на завершення

Насправді, вручення повісток на роботі багато в чому залежить від позиції керівництва, виконавців, які ведуть облік військовозобов’язаних на підприємстві і самого працівника.

Якщо керівник не хоче вручати повістку, він її не вручить і штраф, як бачимо там не дуже великий. Це при тому, що штраф навіть можна оскаржити в суді. Тут про це не буду розказувати, як говорив Канєвський у своїх розслідуваннях «это уже совсем другая история» )))

Що стосується відповідальних працівників, які ведуть облік військовозобов’язаних на підприємстві, то тут важливе значення має те, чи він взагалі є. Багато хто взагалі його не веде, але багато і ведуть. Наприклад, я працював з бухгалтерами, які були відповідальні за це питання на підприємстві, так вони повідомляли військкомати по всій строгості процедур, при тому компанія була приватна. Зазвичай, це більше характерно для державних чи комунальних підприємств ще є відділ кадрів. ФОПи, наскільки мені відомо, взагалі не ведуть нормальний облік, а тому навіть коли їм приходять повістки, то ті просто їх віддають в руки без ніяких наказів. 

Коротко кажучи, працівнику треба дружити з керівником і сумлінно виконувати свої завдання, тоді можливо йому буде простіше у деяких ситуаціях)

Припускаю, що цю статтю можуть читати і люди, які є керівниками у своїх ТОВ і яким можуть прийти повістки на робочу адресу. В такому разі ви можете піти 2 шляхами:

А) видати наказ про який писав вище, підписатись під наказом, що означитиме отримання вами повістки і взяття на себе обов’язку з’явитись до військкомату. 

Б) не видавати наказ, що юридично буде означати те, що ваш роботодавець не сказав вам про повістку. Тобто, ви самі себе не повідомили про повістку)) Юридично це буде коректно, тому що важливе значення має суб’єкт, якому надходить повістка, а це у вашому випадку юридична особа і немає значення, що керівник і працівник якому адресувалась повістка це одна і та сама особа )

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Якщо говорити про причини накладення арешту на земельну ділянку у кримінальному провадженні, то тут зазвичай має місце щось одне з 3-х обставин:

• Арешт накладався на ділянку, як на речовий доказ, а власник ні слухом, ні духом не дотичний до провадження;
• Арешт накладався, як на майно підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні, тому власник якраз і слухом, і духом дотичний до провадження;
• Звичайна помилка правоохоронних органів або реєстратора, які дали збій.

З найпростішого: якщо із арештом ділянки, власник якої був підозрюваним чи обвинуваченим хоча б у якомусь кримінальному провадженні, все зрозуміло (треба знайти його справу і дізнатись про її хід, після чого вже орієнтуватись по стадії кримінального провадження та приймати відповідні рішення), то у випадку арешту землі, як речового доказу, власник ділянки часто може навіть не підозрювати про наявне обтяження (арешт) його майна роками. У мене були клієнти, які дізнавались про арешти через 12 років після їх накладення. В більшості випадків такі власники дізнаються про арешти від нотаріусів при спробі продати свою ділянку, або здійснити поділ чи передати в дар, спадок та ін. Якщо власник не буде якимось чином відчужувати ділянку, то про арешт можуть дізнатись його майбутні спадкоємці, або у випадку будівництва, підключення світла, спроб розділити ділянку на частини чи навпаки, об’єднати ділянку з іншою та іншими діями яких тут не злічити.

У Києві і в Київській області дуже поширені арешти земельних ділянок через кримінальні провадження, які велись навіть не проти власників ділянок, а проти посадових осіб (депутатів, працівників земельних відділів, держгеокадастру, архітекторів та ін.), що були задіяні при передачі ділянок у приватну власність та які зловживали своїми посадовими становищами або були замішані у корупційних схемах. 

Таким чином, у правоохоронних органів можуть виникнути питання навіть до тих ділянок, які виділені законно. Наприклад, одним рішенням сесії міської чи селищної ради передано у власність 20 ділянок, а земельні оборудки чиновники проводили із 5-ма, тому всі інші цілком законні власники 15-х ділянок можуть потрапити «під роздачу» і арешти буде накладено на всі.

Нерідко буває і доволі абсурдна ситуація, коли правоохоронці хотіли накласти арешт на одну ділянку, а арешт прийшов на іншу) Таке часто було, коли в різних районах міста були вулиці з однаковими назвами. І хоч вулиці давно упорядкували, в реєстрі дані про арешт ще можуть залишатись.

В будь-якому випадку, власник ділянки завжди змушений сам доводити, що він добросовісний набувач земельної ділянки, закон не порушував, а тому має право вільно розпоряджатись своєї власністю. Іншими словами власнику все-таки доведеться знімати навіть завідомо незаконний арешт, тому що на жаль проблема сама по собі нікуди не дінеться скільки б часу не пройшло. Скоріше навпаки, з часом ситуація зазвичай лише ускладняється тим що підслідність правоохоронних органів змінюється, змінюються слідчі чи прокурори і кінці знайти все важче. 

З чого почати зняття арешту із земельної ділянки в СБУ, поліції, прокуратурі, ДБР, НАБУ чи суді?

Найперше, що потрібно, то це дізнатись причину накладення арешту і отримати належне документальне підтвердження тому, що ділянка дійсно арештована. 

Як дізнатись причину накладення арешту на земельну ділянку?

За електронним запитом на сайті Мінюсту можна отримати витяг із реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна де буде вказано такі дані: 

• підстава накладення арешту на земельну ділянку. Наприклад, це може бути кримінальне провадження де прокурором, слідчим чи слідчим суддею було прийнято рішення про арешт майна. Тому, у графі підстава буде зазначено номер і дату такого рішення слідчого, прокурора чи судді. 
• заявника, який ініціював накладення арешту. Наприклад це може бути слідчий чи прокурор.
• державний реєстратор обтяження, номер і дати реєстрації обтяження. 

Часто бувають випадки, коли у Реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна даних про обтяження (арешт) немає зовсім. На основі власного досвіду скажу, що це ще не та підстава щоб бути впевненим, що з об’єктом немає проблем і він не перебуває в арешті. Справа в тому, що якщо арешт накладався прокуратурою, поліцією, СБУ ще до 2012 року, то побачити обтяження дуже складно. До 2012 року обтяження реєструвались за адресами об’єктів або обліковими номерами чи так званими «короткими кадастровими номерами». Дана обставина також суттєва для тих, хто купує ділянку і перевіряє її з малодосвідченими спеціалістами, які не копнувши трохи глибше навіть ніколи не здогадаються, що об’єкт проблемний. 

В будь-якому випадку дані про арешт отримати можна. Питання лише часу і знань куди треба бити.

Дані з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, це та мінімальна інформація, яка зорієнтує в якому напрямку треба рухатись. Виходячи з інформації, яка буде у витягу з Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ми маємо отримати постанову слідчого чи прокурора або ухвалу слідчого судді про накладення арешту на земельну ділянку.

Отримати такий документ від слідчого, прокурора чи суду також буває дуже складно. Особливо, коли власник ділянки взагалі жодним чином не був дотичний до кримінального провадження у якому накладався арешт на його ділянку. Тут зазвичай розмова із правоохоронними органами буде коротка і приблизно такого змісту: ви не учасник кримінального провадження, а тому документи надаватись не можуть, також ведеться слідство і зберігається таємниця слідства. Загалом це навіть відповідатиме закону, а точніше кримінальному процесуальному кодексу. 

Є колеги адвокати, які подають адвокатські запити і розказують клієнту, що вони у такий спосіб отримають необхідні документи (копію постанови), але з цього можна лише посміятись. Звісно ж у відповідь на адвокатський запит ніхто не дасть копії постанови про накладення арешту. З вірогідністю 101% із 100% буде відмова і насправді слідчий чи прокурор у своїй відмові знову буде правий, тому що кримінальний процесуальний кодекс дійсно не дозволяє адвокату отримувати у такий спосіб документи.  

В результаті може виникнути замкнуте коло. З одного боку для скасування арешту треба копія постанови щоб слідчий, прокурор чи суддя могли переконатись у тому, що він дійсно накладався і могли приймати рішення про скасування арешту, а з іншого боку цю саму постанову ніхто не надає.

Можна задатись логічним питанням в чому складність дати постанову, слідчому чи прокурору.  Відповідь: бувають випадки, коли навіть слідчий чи прокурор не можуть знайти цей документ. Люди в правоохоронних органах змінюються, справи передаються між органами, а справа може мати від декількох десятків до декількох сотень томів і за таких умов шукати якусь постанову в слідчого чи прокурора різко відпадає бажання. Тому, знову зверну увагу, що чим більше затягнути із процедурою скасування арешту, тим більше виникатиме проблем. 

Єдиного прийому щодо того, як вибити постанову, коли її не дають немає, тут завжди треба дивитись на окрему ситуацію і приймати певні заходи з урахуванням її специфіки. 

Далі, з наявною копією документа про накладення арешту звертаємось до суду або до того ж слідчого чи прокурора з клопотаннями де обґрунтовуємо підстави для скасування арешту. 

Як зняти арешт земельної ділянки в суді?

В даному випадку важливо підходити до процедури не шаблонно і серйозно потрудитись над клопотанням про скасування арешту на земельну ділянку. Також, обов’язково треба збирати докази. Судді треба надати беззаперечні аргументи того, чому арешт має бути скасований. Чим краще проведена ця робота, тим більше шансів на успіх. 

Як зняти арешт земельної ділянки в СБУ, поліції, ДБР, НАБУ чи прокуратурі?

Тут все дуже схоже як і у випадку із судом. Також, треба якісно написати клопотання про скасування арешту. Єдине, що наші правоохоронні органи в особі СБУ, поліції чи прокуратури не завжди хочуть знімати арешти, якщо ви надасте дуже переконливі докази того, що ваше майно неправомірно було арештовано. Хоча даний спосіб використовувати можна і в більшості випадків обов’язково треба, тому що навіть в суді можуть запитати чи звертались ви до слідчого чи прокурора та яке рішення він прийняв розглянувши ваше клопотання. Звісно, якщо звернення до слідчого чи прокурора не буде, то і суддя порахує що ви не використали усі можливі способи відновити свої порушені права і може спокійно собі відмовити у задоволенні вашого клопотання. 

Скільки часу триває процедура зняття чи скасування арешту земельної ділянки в СБУ, поліції, прокуратурі, ДБР, НАБУ чи суді?

На моє переконання процедура буде тривати стільки, скільки ви будете нею займатись, тому що рано и пізно ви досягнете успіху. Головне займатись. Давати прогнози справа не вдячна, тому що арешт може бути знятий як за декілька тижнів так і за декілька років. Все залежить від обставин за яких накладено арешт, від органу досудового розслідування, судді, наявності чи відсутності певних документів та багатьох інших факторів. 

Скільки коштують послуги адвоката при знятті чи скасуванні арешту земельної ділянки в СБУ, поліції, прокуратурі, ДБР, НАБУ чи суді?

Дорого і в доларах) Насправді, якщо відкинути жарти, то тут також немає універсальної ставки. Все залежить від складності і масштабу роботи. Зрозуміло, що півроку - рік за декілька тисяч гривень займатись ніхто не буде, але знову ж таки, на моє переконання в даних завданнях має бути прив’язка до результату, щоб адвокат мав правильну мотивацію закрити успішно завдання, а клієнт не був обманутий або не витратив бюджет дарма. 

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

З початку війни військові адміністрації оголосили про примусове вилучення ТЗ у п’яних водіїв. Спочатку відбирали все, що хоч якось їде, зараз беруть лише кросовери, позашляховики, квадроцикли, буси і мотоцикли більше 150 кубів.

У мене є власна думка з приводу НЕ законності таких дій, яку раніше висловлював у своїй статті. Але, зараз мова про інше: як оформляється примусове вилучення ТЗ на потреби ЗСУ, що робити власнику і які документи має отримати власник щоб отримати компенсацію.

Документально оформлюється примусове вилучення ТЗ такими документами:

• Наказ начальника військової адміністрації 
• Наказ про примусове відчуження майна в умовах воєнного стату. Наказ приймається начальником віськової частини.
• Висновок експертного дослідження;
• Акт про примусове відчуження або вилучення майна. Такий акт складається військовою частиною, яка приймає рішення про вилучення ТЗ. Акт має бути підписаний начальником ВЧ, начальником підрозділу якому передається ТЗ у користування і начальником військової адміністрації.

Після оформлення вищевказаних документів власник може розраховувати тільки на грошову компенсацію вартості майна. ТЗ вже не повернуть, юридично він вже буде у власності держави. Розмір компенсації буде залежати від оцінки. 

Якими мабуть бути дії власника майна:

1. Отримати вищезгадані документи.
2. Звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишній військкомат) де відбулось вилучення ТЗ та написати заяву про виплату компенсації.
3. Отримати у військкоматі висновок про здійснення виплат компенсації та передати висновок до казначейства для виплати компенсації

Далі, варто орієнтуватись по ситуації. Якщо держава виплатить кошти, то на історії можна ставити крапку. Якщо не виплатить, залишиться тільки звертатись до суду і стягувати примусово.

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Адвокат Гарбар Олександр

Доволі поширена ситуація, коли чоловіки намагаються виїхати за кордон, але на пунктах пропуску отримують відмови у перетинанні державного кордону. Дуже часті відмови громадянам у перетині державного кордону прикордонники пояснюються тим, що наразі багато махінацій з документами тому і приймаються рішення про відмову. Але, часто відмови отримують не тільки махінатори, а і люди, які мають цілком законні підстави на виїзд за кордон, наприклад реальні студенти. 

Мої поради тим, кому прикордонники відмовили у виїзді за кордон

1. Вам необхідно отримати письмове Рішення про відмову у перетинанні державного кордону України. Це обов’язкова умова. Не видати таке рішення прикордонники не можуть, хоча судячи з практики деяких людей, можуть бути спроби ввести в оману, що таке рішення не видається. Також, ви маєте знати, що Рішення про відмову складається у 2-х екземплярах, а тому варіант, коли вам просто дають сфотографувати оригінал недопустимий. У вас має бути 1 примірник в оригіналі.
2. Обов’язково потрібно перевірити на правильність усі відомості вказані у Рішенні про відмову. Зокрема ваші дані, дані пункту пропуску та посадової особи, яка його прийняла. У формулювання підстав відмови бажано не лізти, тому що чим криво воно сформульовано, тим краще для вас і нас (адвокатів) -)))
3. Часто виникає запитання громадян чи потрібно підписувати Рішення про відому у виїзді за кордон. Це не обов’язково, але якщо ви отримуєте свій примірник, то підписати треба і в цьому немає нічого страшного. Єдине, що з моменту отримання Рішення почнеться відлік строків на оскарження цього рішення і скаргу можна буде подати протягом 30 днів. З іншого боку, навіть якщо Рішення ви не отримуєте і відповідно не розписуєтесь на місці, то в подальшому, коли ви отримаєте рішення і захочете подати скаргу, можуть виникнути проблеми із строками. ДПСУ скоріше за все займе позицію відносно пропуску вами строку на оскарження. З цим звісно можна боротись, але це додаткова проблема яка потребуватиме багато часу на її вирішення. 
4. Після отримання Рішення, потрібно невідкладно писати і подавати Скаргу на Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України. Скарга подається для Начальника органу охорону державного кордону. Моя думка така, що скаргу краще писати і подавати за нашої підтримки (адвокатів), тому що тут важливо дуже добре обґрунтувати позицію громадянина, який має намір виїхати за кордон і переконати ДПСУ, що така позиція правильна.
5. У випадку незадоволення Скарги начальником, потрібно оскаржувати таке рішення в судовому порядку.

Протягом якого часу ДПСУ має розглянути вашу Скаргу?

Законом визначений строк розгляду скарги до 30 днів, але строки можуть продовжуватись до 45 днів.

Результат розгляду скарги і ваші дії

За результатами розгляду скарги начальник органу охорону державного кордону може прийняти одне з таких рішень:

• рішення про скасування рішення про відмову у перетині державного кордону. У такому випадку ви просто повертаєтесь на пункт пропуску ДПСУ і виїжаєте;
• рішення про зміну рішення про відмову у перетині державного кордону;
• рішення про відмову у скасуванні рішення про відмову у перетині державного кордону.

У разі незадоволення вашої скарги, Рішення начальника, який розглянув скаргу на щастя також можна оскаржити шляхом подачі позову до Окружного адміністративного суду. Позов подати потрібно протягом 6 місяців. Відповідно, надалі вже в судовому порядку буде перевірятись законність або не законність рішень посадових осіб ДПСУ про відмову вам у перетині державного кордону. 

Підсумовуючи вищесказане скажу, що для успішного оскарження рішень про відмову у виїзді за кордон і щоб в результаті ви все-таки могли виїхати з України, потрібно 2 умови:

1. Правильно оформлені документи, які відповідають тому переліку, який визначений ДПСУ на їх сайті та який потрібне для перетину кордону.
2. Якісно написана Скарга на Рішення про відмову у перетині кордону.

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

2 типові ситуації з початку повномасштабної війни в Україні: 

1. Волонтер в статусі фізичної особи розміщує у соцмережах дані своєї карти і починає збір коштів на необхідні речі для військових. 
2. Волонтер збирає допомогу і везе військовим до зони бойових дій.

Всі звикли, що це норма, але рідко хто звертає увагу на юридичну сторону таких дій.

І ось тут перша неприємність. Справа в тому, що надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, або під час дії правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції займатись індивідуальною волонтерською діяльністю не можна, цим можна займатись лише на базі окремої організації чи установи. Тому, волонтеру бажано підписати договір про провадження волонтерської діяльності з установою чи організацією, яка займається волонтерською діяльністю.

Притягувати волонтера до відповідальності за такі порушення волонтера звісно ніхто не буде, але є інша суттєва обставина. Справа в тому, що у разі якщо під час виконання завдань у зоні бойових дій волонтер отримає шкоду для здоров’я, або загине, то виплати одноразової грошової допомоги від держави не буде.  

Йдемо далі. Один з найважливіших моментів, про який в більшості випадків забувають волонтери, які отримують кошти на власну карту, це податки. При зборі коштів ви маєте враховувати, що навіть попри війну наше податкове законодавство діє. За загальним правилом усі надходження мають бути оподатковані за ставкою 19,5% (18% ПДФО + 1,5% військового збору). Тобто, отримавши суму Х, ви маєте самостійно відрахувати 19,5% і заплатити їх в бюджет. Не буде добровільної оплати, залишиться ризик ще і накладення штрафу і пені. 

Проте, несплата податків це не єдина велика проблема. Проблема може виникнути із банком, який просто заблокує кошти, оскільки для банку ваші надходження є незрозумілого походження, а в такому випадку використати зібрані кошти якщо і вийде, то тільки через тривалий час. 

Щоб ваша волонтерська діяльність була максимально ефективною я рекомендую:

1. Зареєструватись у реєстрі волонтерів 

Процедура дуже проста. Для цього необхідно звернутись до податкової за адресою реєстрації волонтера і подати заяву де вказати свої банківські рахунки для збору коштів. Щодо строків: процедура займає аж 1 день з моменту подання вашої заяви до податкової.

Після реєстрації в реєстрі волонтер має право не платити 19,5% податку із зібраних на особистий рахунок коштів, якщо ці кошти були надалі використані для благодійної допомоги військовим.

2. Брати приклад із Сергія Притули

Якщо ви перераховували на рахунки Сергія Притули (Приват або Моно), то могли помітити, що у своїх публікаціях він завжди просить вказувати призначення платежу «благодійна допомога».

Якщо ви будете робити так, як це робить Притула, таким чином, у вас не виникне спорів із податковою або банком, щодо отриманих коштів. 

3. Завжди зберігати чеки про ваші витрати на благодійність

Підтверджуючі документи ваших витрат у разі потреби доведуть цільове використання зібраних коштів. Підтвердження знадобиться, як для держави, яка звільнила вас від оподаткування так і у випадку потреби, для людей, які перераховували вам кошти (можливо хтось захоче щоб ви прозвітували).

Між тим, є ще і інша причина, яка змушує багатьох волонтерів мати підтверджуючі документи цільового використання зібраних коштів. Мова про наші правоохоронні органи, які останнім часом заводять багато кримінальних проваджень за ч. 3 ст. 201-2 КК України – “Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги”.

Будь-який волонтер має усвідомлювати, що навіть, якщо він не привласнює зібраних коштів, ризик того, що недобросовісні люди повідомлять правоохоронцям про нібито розкрадання пожертв, або помилки слідчих можуть створити такі обставини, що доведеться доводити ваш чесний підхід до волонтерської діяльності. Зрозуміло, що із наявними документами, які підтверджують ваші витрати це можна буде зробити легко.

4. Підписувати Договір про надання волонтерської допомоги

Договір буде тим документом, який вказуватиме на те, яку волонтерську допомогу і кому ви надали, а також період надання допомоги. Між тим договір буде і ще одним доказом цільового використання коштів. Також, договір може містити положення про відповідальність за заподіяння збитків отримувачем допомоги.

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Для отримання допомоги адвоката при фіксації ваших збитків просимо заповнити форму за посиланням​ https://forms.gle/Ktz5s6cSCnp8njkq7

Наразі в Україні готується законодавча база стосовно порядку відшкодування завданих збитків майну під час війни, але певні юридичні обриси порядку компенсації збитків вже починають простежуватись.

Зараз, готується реєстр пошкодженого майна, а на розгляді ВР є законопроєкти, які мають суттєво спростити отримання компенсації за знищене чи пошкоджене майно громадян і бізнесу.

Також, вже всі знають, що наша влада розробила варіант спрощеного повідомлення про збитки через Дію, нотаріуса або ЦНАПи. Після подання повідомлення вся інформація про збитки буде передаватись до спеціальних комісій, які надалі будуть приймати рішення про надання компенсацій. Щоправда, це стосується тільки житлової нерухомості. Комерційні приміщення (офіси, склади, магазини та ін.) поки що не мають можливості звертатись у спрощеному вигляді через Дію.

Отже, станом на сьогодні чіткого механізму відшкодування збитків за знищене чи пошкоджене майно громадяни і бізнес ще не мають оскільки законодавство ще в процесі розробки. Але, це не означає, що потрібно втрачати час і чогось там очікувати від чиновників, коли все запрацює. Незалежно від варіантів стягнення збитків, кожна постраждала особа обов`язково має зробити власну програму мінімум. Тому, зараз усі постраждалі від військової агресії РФ, які хочуть отримати компенсацію збитків мають дві найпріорітетніші задачі:

Задача 1 - Мати у своєму розпорядженні документи, які підтверджують ваше право власності на майно або мати документи, згідно яких ви набули б право власності в майбутньому (наприклад іпотека, кредит, інвестиційні договори на незавершене будівництво та ін.).

Вказані документи потрібно берегти, як зіницю ока, тому що війна ще не закінчилась. Як уберегти та де зберігати мабуть вам видніше, але я рекомендую на всяк випадок обов`язково зробити якісні кольорові фото або скан-копії і тримати документи у хмарному сховищі на Google Drive або аналогічних сервісах, це дуже допоможе, якщо документи будуть втрачені і їх доведеться відновлювати. Якщо ви розглядаєте варіант збереження документів у банківському сховищі, то з власного досвіду підкажу, що під час війни це доволі не найкращий спосіб (плюс в тому, що вони не згорять і не пропадуть, якщо та тетриторія де знаходиться сховище буде підконтрольна Україні. Мінус в тому, що у разі потреби у вас може бути обмежений доступ до скриньки через безпекові заходи банку або доведеться далеко їхати у разі вашої евакуаціії або евакуації сховища).

Задача 2 - Зафіксувати пошкодження або знищення свого майна внаслідок військової агресії Російської Федерації. 

Як зафіксувати пошкодження або знищення свого майна внаслідок війни?

Фіксувати збитки можна самостійно або за допомогою адвоката, тут все на ваш вибір. У будь-якому випадку вам потрібно зробити таке:

1. Звернутись до органів місцевого самоврядування для складання звіту з технічного обстеження, куди також входить висновок щодо можливості подальшої експлуатації будівлі.
2. Звернутись до поліції із заявою про вчинення злочину за фактом руйнування, пошкодження чи розграбування житла або комерційного приміщення. Обов` язково, після подачі заяви, в поліції потрібно отримати витяг з ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань). 
3. Звернутись до ДСНС, щоб зафіксувати пожежу або руйнування та отримати підтверджуючі документи.
4. Провести експертизу та оцінку знищеного, пошкодженого або розграбованого майна. Ось тут рекомендую бути дуже уважним і обережним, оскільки зараз оцінювати збитки беруться усі хто завгодно, а експертиний висновок буде одним із базових юридичних документів при отриманні компенсації за заподіяні війною збитки. Оцінювач обов`язково повинен мати відповідні свідоцтва Мінюсту та бути внесеним до Реєстру атестованих експертів Мінюсту. Цей момент варто перевіряти, в іншому випадку наслідки можуть бути дуже погані. На мою думку, найкраще це залучити експертів державних спеціалізованих установ, але вони зараз з таким обсягом роботи, що потрібно ставати в довгу чергу. Альтернативою також є і приватні експертні організації, які мають хорошу кваліфікацію.
5. Звернутись до структурних підрозділів Міноборони за актом розмінування чи огляду саперами (якщо будівля була в окупації і замінована).
6. Забезпечити показання свідків. Це можуть бути будь-які особи, яким відомі обставини за яких було знищено, пошкоджено чи розграбовано ваше майно. На даному етапі достатнім буде знати контактні номери телефонів цих осіб та адреси їх проживання. Для перестраховки, краще мати контакти і їх родичів (у зв`язку з війною люди можуть переміщуватись або втрачати зв'язок тому втрачати цінних свідків не варто).
7. Забезпечити наявність Фото і відеофіксації вашого знищеного чи пошкодженого майна. Тут мається на увазі зберегти ті матеріали, які є у вас або ваших сусідів та у разі їх відсутності зробити нові. Також, я рекомендую зберегти і заскрінити переписки у месенджерах, якщо вам надсилати інформацію про пошкодження вашого майна (це може бути чат вашого будинку або переписка із сусідом і.т.д.)
8. Знайти і зберегти (якщо такі будуть) публікації у ЗМІ де згадувалось ваше майно. Якщо це друковане видання, то збережіть примірники, якщо інтернет-видання – рекомендую зробити скріншоти.
9. Для підприємців важливо оформити внутрішні документи у вигляді актів, наказів про зупинку підприємницької діяльності у зв`язку із знищенняма або пошкодженням майна. 

Зрозуміло, що для багатьох вищевказані звернення за документами є складними з різних причин, хтось перебуває закордоном чи далеко від свого дому, хтось просто не розуміє процедур і плутається у них. Тому, для таких випадків ми надаємо правову допомогу у фіксації збитків.

Для отримання допомоги адвоката при фіксації ваших збитків просимо заповнити форму за посиланням​ https://forms.gle/Ktz5s6cSCnp8njkq7

Що робити далі з усіма отриманими документами, куди звертатись та як врезультаті отримати компенсацію за ваше знищене, пошкоджене чи розграбоване майно ми розкажемо у наступних публікаціях.

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

В даній статті я даю поради бізнесу, який працює у вигляді ФОП або ТОВ та який постраждав через бойові дії в Україні. За основу беремо малий та середній бізнес.

Порада перша – вирішити куди ви рухаєтесь

На моє переконання ви маєте прийняти концептуальне рішення, що робити вцілому з вашим бізнесом та обрати один з наступних варіантів: 

• збереження бізнесу 
• прийняти рішення про повну ліквідацію бізнесу
• спробувати продати бізнес

Щодо збереження бізнесу

На жаль зараз і можливо ще тривалий час бізнес може не працювати повністю або частково, але це не означає, що його потрібно закривати. Якщо ви пройшли певний шлях, то сама по собі репутація, сформований бренд, лояльна клієнтська база, матеріально-технічна база, працівники, локація та ваш досвід мають велику цінність. Тому, в даному випадку я рекомендую не «рубати з плеча», а розглянути варіант «заморозки бізнесу» на певний час щоб за сприятливих умов ви могли швидко реанімувати свій бізнес і стартувати з новими силами. Про «заморозку бізнесу» та як це правильно зробити розповідаю нижче.

Щодо ліквідації бізнесу

Часто підприємці дивляться на процес ліквідації, як на формальний юридичний процес  припинення ФОП або ліквідації ТОВ із звільненням працівників. Якщо організаційна структура це все, що у вас є на даний момент, то процес ліквідації дійсно виглядатиме більш-менш просто і прогнозовано. Фактично у вас є 2 шляхи: законна ліквідація через закриття підприємницької діяльності у всіх реєстрах і держорганах або так звана «експрес-ліквідація» де ви просто продаєте корпоративні права, що правда це підходить лише для ТОВ. ФОПам все-таки доведеться закритись у всіх реєстрах і держорганах.

Якщо за час ведення підприємницької діяльності ви згенерували складний бізнес-організм де переплітається маса контрактів з партнерами, у вас є судові спори, дебіторська заборгованість, є не малий штат працівників, маєте майно і т.д., то тут рекомендую починати із залучення юристів та складати дорожню карту ліквідації. Тому що окрім процесуальних рішень про ліквідацію та визначення ліквідаційної комісії, проведення перевірок в податковій службі, повідомлення працівників і контрагентів про доленосне рішення закриватись вас ще чекає маса роботи, яка прямо залежить від того, як ви працювали і в яких масштабах.

Щодо продажу бізнесу

Вже за час війни у нас було декілька успішних кейсів з продажу бізнесу різних масштабів. Хтось продавав абсолютно готову компанію з інтелектуальною власністю, працівниками, базою клієнтів або постачальників, корпоративними правами. Були і такі, які примудрились за нашої підтримки продати лише частину бізнесу у вигляді бренду або бази клієнтів і вийняти свої інвестовані кошти. Тому, якщо ви вирішили закриватись, то чому б не подумати про продаж активів? Головне мати комерційні цінності і знати, кому це може бути цікаво, а далі заручившись юридичною підтримкою виходити на переговори. 

Порада друга – «заморозити бізнес»

На випадок, якщо підприємницьку діяльність наразі складно реанімувати, можна просто заморозити компанію на певний час. Після певного проміжку часу, коли зміниться політична і економічна ситуація ви для себе знову розглянули б варіант нового старту, ліквідації чи продажу. 

Як може виглядати «заморозка бізнесу»?

Тут все залежить від вашої специфіки, а тому максимально детальну пораду міг би дати знаючи вас і ваш поточний стан справ. Проте, при тимчасовому призупиненні бізнесу я рекомендую також дивитись на найцінніше, що у вас є. Логіка проста – зберігаєте усе найцінніше і позбавляєтесь того, чого на даному етапі можете позбавитись. 

Кроки для призупинення бізнесу:

1. Зробити аудит затрат компанії на послуги або товари підрядників і викреслити ті, без яких наразі можна обійтись. 
2. Оптимізація персоналу. На мою думку найкраще це робити через використання права на призупинення трудових договорів тим самим звільнитись від обовязку виплати зарплати, але водночас зберегти робоче місце працівнику (під час воєнного стану були поправки до трудового законодавства). Такий варіант дозволить утримати цінних працівників. Також, рішення проблеми може бути через вивільнення частини працівників, переведення деяких працівників на зменшену ставку, відправка у відпустки.
3. Оптимізація заохочувальних витрат на персонал. В добрі часи багато компаній могли дозволити собі оплачувати працівникам обіди, платні підписки різних сервісів, проїзд, відпочинок, купівлю гаджетів. Зараз мабуть варто це все переглянути.
4. Отримати відтермінування по оплаті у ваших партнерів, для цього обов’язково потрібно підписати додаткові угоди до договорів.
5. На час зупинки роботи позбутись офісу і перевести бізнес на віртуальний офіс. В нинішніх умовах нічого страшного не станеться, якщо ви візьмете в оренду юридичну адресу, а за нагальної потреби в офісі скористаєтесь послугами коворкінгу. Так ви не обтяжуватимете себе регулярними орендними платежами.
6. Мінімальна юридична та бухгалтерська підтримка. Тут мається на увазі, що бажано мати спеціалістів поза штатом до яких ви можете в будь-який момент зателефонувати та проконсультуватись або видати доручення щоб закрити ту чи іншу задачу. Даний підхід суттєво допоможе зберегти те, що залишилось від бізнесу і не нести суттєвих витрат на юридичне чи бухгалтерське обслуговування.

Порада третя – звести до мінімуму дебіторську заборгованість

Вище у цій статті я радив вам просити відтермінування по ваших платежах. Але, коли у вас просять відтермінування, то приймаючи подібні рішення вам варто виходити з міркувань надійності партнера. Практично у будь-якій компанії є боржники, які тягнули як до війни так і під час війни. Цих боржників потрібно дотискати і то негайно. Вцілому, відносно заборгованості вам як мінімум потрібно перевірити ваші договори по яких виникла заборгованість і обов’язково зробити 2 речі:

А) перевірити строки позовної давності

Б) перевірити наявність оригіналів усіх підтверджуючих документів по операціях із боржниками (у вас мають бути усі підписані акти, рахунки, накладні, договори).

Є така категорія партнерів, яка як не подавала зацікавленості у закритті боргів так і далі забуває за свої зобов’язання. Тут рекомендую починати судові процеси, оскільки альтернативи повернути ваші кошти немає.

Порада четверта – рука на пульсі

Не менш важливо у такий складний період для нашої країни тримати фокус уваги по 2-х наступних обставинах:

• Положення ваших партнерів – ви маєте бути в курсі, як саме ці непрості часи переживають ваші партнери. Наприклад, хтось може вже почати процедуру ліквідації, проте у них перед вами є борги. Це означає, що вам потрібно не упустити момент і пред’явити у 2-місячний строк свої вимоги на повернення боргів. Можливо у когось почнуться обшуки правоохоронних органів чи перевірки податкової, в такому разі ви маєте бути готовими до того, що скоро прийдуть до вас (як контрагента), або знову ж таки, готові приймати заходи із стягнення дебіторської заборгованості. 
• Безпека вашого бізнесу – де б ви не перебували зараз, вам потрібно слідкувати за вашими активами і робити все, щоб на них ніхто не посягнув. Пам’ятаєте, період з 2014 по 2015 рік, як при тодішніх соціальних потрясіннях загострились проблеми рейдерства, тиску правоохоронних органів, обману з боку партнерів? Сподіваюсь зараз багато хто засвоїв уроки минулого і знатиме, як захиститись.

Порада п’ята - нове дихання

Як я вже згадував вище, цінністю бізнесу є репутація, сформований бренд, лояльна клієнтська база, матеріально-технічна база, працівники та ваш досвід. За таких умов можливо варто подивитись на ситуацію під іншим кутом і спробувати зосередитись на одному напрямку діяльності, або взагалі відкрити для себе нові напрямки діяльності чи навіть ринки. 

Наприклад, деякі наші клієнти консультуються щодо початку бізнесу в Польщі або з питань оформлення онлайн- торгівлі. Вище у цій статті я пропонував розглянути варіант продажу бізнесу, але якщо у вас ситуація не патова, то можливо вам варто навіть подумати над купівлею активів тих бізнесів, які готові продаватись.

Рішення проблеми завжди є - головне його знайти.

Бажаю вам сил справитись із викликами сьогодення і досягти бажаних успіхів.

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

З початку повномасштабної війни в Україні ряд Обласних військових адміністрацій (ОВА) видали накази, якими фактично дозволили підрозділам Національної поліції вилучати автомобілі на військові потреби ЗСУ у водіїв, які мають ознаки алкогольного чи наркотичного сп’яніння.  

Можливо хтось порахує такі дії Обласних військових адміністрацій і Нацполіції вершиною справедливості під час війни, але на мою думку, в більшості випадків це вершина некомпетентності державних органів і грубе порушення прав громадян під час війни.

Поясню, чому я так думаю. Почнемо із найпростішого і очевидного. 

Судячи зі змісту Наказів голів ОВА, підставою для вилучення автомобілів є наявність «ознак алкогольного чи наркотичного спяніння». Але, давайте з’ясуємо, що таке «ознаки алкогольного чи наркотичного спяніння». Відповідь на це питання нам дає Інструкція МВС, якою керуються працівники Нацполіції при виявленні алкогольного чи наркотичного спяніння у водіїв. 

У Інструкції МВС сказано, що ознаками алкогольного сп’яніння є:

• запах алкоголю з порожнини рота;
• порушення координації рухів;
• порушення мови;
• виражене тремтіння пальців рук;
• різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;
• поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

• наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
• звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
• сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
• почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Наявність ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння дає право поліцейському провести огляд водія на місці, використовуючи спеціальний технічний засіб, наприклад, «Драгер», або направити водія у медичний заклад для огляду. 

У випадку виявлення у водія алкогольного чи наркотичного сп’яніння «Драгером» або медзакладом, поліцейський має право скласти адміністративні матеріали за фактом  порушення водієм ст. 130 КУпАП. Далі Суд, дослідивши надані поліцейським докази, має з’ясувати чи дійсно водій був напідпитку або в наркотичному сп’янінні. За результатами розгляду справи Суд може притягнути водія до адміністравної відповідальності за ст. 130 КУпАП (тобто накласти штраф та позбавити права керувати ТЗ). Але за умови, якщо докази надані поліцейським будуть переконливими і вказуватимуть на керування ТЗ в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Якщо доказів буде не достатньо, Суд закриє справу за відсутністю в діях водія складу адмінправопорушення. 

Отже, як бачимо, Голови Обласних військових адміністрацій одним розмахом пера дозволили Нацполіції вилучати автомобілі тільки за наявністю «ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння».

Тобто, фактично дійшло до відвертого абсурду:

• різко почервоніли чи побіліли при спілкуванні із поліцейським – забрати автомобіль на потреби ЗСУ! 
• затремтіли пальці рук або поліцейському здалось, що вони затремтіли – забрати автомобіль на потреби ЗСУ! 
• порушена мова або поліцейському здалось, що вона порушена – забрати автомобіль на потреби ЗСУ!

Декілька днів тому я лікував зуби із анестезією, ліву частину обличчя не відчував години 3, а тому і говорив я м’яко-кажучи дивно))) Проте на моє щастя, по дорозі до дому я не зустрів поліцейського, який почувши мою «порушену мову» вилучив би автомобіль на потреби ЗСУ))) А при тому, що із моїми перепадами артеріального тиску, я то білію, то червонію, ЗСУ точно поповнилося б комфортною машинкою)))

Жарти жартами, але насправді маємо велику проблему із порушеннями прав громадян, де за рішенням поліцейського, будь-якого громадянина можуть безпідставно позбавити майна, при тому оминувши законні процедури притягнення до відповідальності. Складання поліцейським Протоколу про вчинення адмінправопорушення за фактом керування ТЗ в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння насправді ще не означає доведену вину особи і обовязкове притягнення до відповідальності. Інша справа, якби авто вилучалось після набрання законності рішення суду, згідно якого водія дійсно визнано таким, що порушив 130 КУпАП, тобто керував ТЗ в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Можливо, в такому разі мої аргументи на рахунок «вершини некомпетентності державних органів і грубого порушення прав громадян під час війни» були б не такими переконливими. 

Момент другий.

Під час війни транспортні засоби Нацполіція тимчасово затримує на підставі 265-2 КУпАП. Для пересічного громадянина це не говорить нічого, тому відповідаю в чому тут нюанс. 

Справа в тому, що Нацполіція може затримувати транспортні засоби не більше ніж на 3 доби. Власне так написано у Постанові Кабінету Міністрів України. Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання - з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.

Проте, часто на практиці Нацполіція ні через 3 дні, ні через 33 дні транспортні засоби вилучені під час воєнного стану не повертає. 

Момент третій.

Вилучення майна, у тому числі транспортних засобів, мало б здійснюватися на підставі Закону України “Про правовий режим воєнного стану” та Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”. Згідно вказаних нормативно правових-актів України вбачається, що:

1. Відчуження майна приватних осіб може здійснюватися виключно з попереднім або подальшим відшкодуванням його вартості. Безоплатне вилучення стосується лише майна державної власності. Раптом комусь заплатили за вилучений автомобіль, прошу зв’язатись зі мною, цікаво буде поспілкуватись.

2. Рішення може приймати виключно командування Збройних сил України або окремо визначені підрозділи та за погодженням з державною адміністрацією. Без погодження допускають ухвалення рішення лише у місцях бойового зіткнення. При цьому, що начальники патруля, старші вартові, командири загону територіальної оборони тощо, не наділені таким правом. 

3. Реквізиція здійснюється з чітким документальним оформленням угоди. Момент вилучення засвідчують підписанням акта встановленого зразка із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації тощо. 

4. Перед відчуженням здійснюється оцінка ринкової вартості майна, оригінал укладання якого надається власнику. 

Як має бути згідно закону тепер ви знаєте, але як бачимо на практиці, цього не знають або не хочуть знати посадові особи, які мали б захищати наші права, а не грубо їх порушувати. Можна припустити, що справа у складній процедурі вилучення майна на військові потреби, тому простіше просто «віджати» автомобіль.

Що робити власникам вилучених транспортних засобів під час воєнного стану?

На мою суб’єктивну думку рішень проблеми є декілька:

• Чекати закінчення війни і повернення автомобіля. Власне представники Нацполіції часто говорять про те, що після війни авто, які вціліють, будуть повернуті власникам. Скажемо, цей варіант для дуже сміливих громадян, які цілком довіряють органам держвлади.
• Невідкладно, після вилучення авто вживати заходів щодо повернення майна з допомогою адвоката. Такий варіант цілком реальний, просто він іноді потребує певного часу, в той же момент гарантує власнику те, що авто буде повернуто або держава надасть компенсацію його вартості. 
• Повернути вилучений автомобіль давши хабар. Будемо чесні самі із собою, ви ж все одно думали про це, вірно?  Рішення приймати вам, але я наполегливо не рекомендую вирішувати проблеми подібним способом з декількох причин: по-перше цим ви тільки будете стимулювати «віджимати» більше авто на дорогах і почнеться ще більший «безпредел». По-друге, нащо платити тим, кому держава і так під час війни платить дуже хороші зарплати поки звичайні громадяни втрачають роботу, бізнес, доходи… Мабуть, за час війни ви ж не стали багатшими? По-третє, із цим усім хабарництвом нарешті пора закінчувати. 30 років «рішалова» забезпечили нам ті умови життя, які ми маємо зараз. Це ми всі створили умови, що під час війни державні службовці просто можуть забрати автомобіль нехтуючи усіма процедурами і вимогами закону. І винити тут поліцію чи адміністрацію насправді немає за що, вони просто іноді реагують на ті пропозиції, які їм приходять від вас. 

Хто має намір повернути своє авто, вилучене під час війни, прошу телефонувати. Ми можемо повернути ваше майно у законний спосіб.

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Чи можна не платити кредит під час карантину?

В умовах карантину і ситуації, коли дуже багато позичальників банків та мікрофінансових організацій мають нестабільний дохід або взагалі втратили дохід постало питання що робити з кредитом, чи можна кредит тимчасово не платити, або платити у меншому розмірі ніж було узгоджено договором та й взагалі, які права мають позичальники під час епідемії. Тому давайте розбиратись у юридичній стороні цих актуальних і для багатьох складних питань.

Платити чи не платити по кредиту?

Це найголовніше питання. І на даному питанні спекулюють дуже багато не зовсім чесних людей, блогерів, в тому числі і деякі мої колеги. Основний міф це ніби то те, що ВР прирівняла карантин до форс-мажорних обставин і нібито написавши якийсь лист в банк чи МФО можна далі просто не виплачувати кредит. Деякі заходять ще далі і обіцяють анулювати кредит. Насправді це все дурниці і подібного ВР не приймала, а про те що насправді прийняла я розкажу далі, а поки даю чітку відповідь про те чи можна не платити по кредиту - моя відповідь як адвоката так, на період карантину кредит можна не платити, але за певних умов. Умова насправді водночас дуже проста і складна – це реструктуризація боргу. Тобто, банк чи МФО може піти на зустріч позичальнику та змінити графік погашення боргу, розмір виплат, або надати відстрочку виплат до певного строку. Складність процедури реструктуризації боргу полягає в тому, що рішення приймається банком. Найбільше шансів на реструктуризацію боргу у дисциплінованих позичальників з хорошою кредитною історією.

Щоб реструктурувати борг, позичальнику потрібно звернутись в банк з проханням надати кредитні канікули на час карантину або і на певний строк після його закінчення, щоб у позичальника був час заробити якісь кошти та почати повноцінно виплачувати кредит.

Звертатись можна як через електронні засоби комунікації так і особисто, але в умовах карантину краще все-таки вирішити це питання онлайн, зараз в кожного банку є і телефони, і чати в додатках і чат-боти.

Для успішного результату раджу не просто написати банку чи МФО повідомлення з проханням реструктурувати борг, а підготувати детальне письмове обґрунтування вашого звернення. Тобто, бажано пояснити причини чому зараз ви не можете виплачувати борг у тому розмірі який вказаний в договорі, також збільшать шанси і документи, наприклад довідка з місця роботи позичальника та членів його сім’ї про відпустку за власний рахунок на час карантину, довідка про відсутність доходу та інші документи які будуть підтверджувати факт відсутності доходу. Всім, кому потрібна буде допомога при реструктуризації боргу – прошу писати за контактами вказаними на сайті.

Чи буде банк нараховувати % за користування кредитом?

Банки продовжують нараховувати відсотки за користування кредитами, Тобто, поки діє карантин, відсотки нараховуються, але сплатити ви їх будете зобов’язані після завершення карантину. Поширене питання: чи будуть нараховуватись відсотки Приватбанком або Монобанком після виходу з пільгового періоду: так, банк має на це повне право, тому важливо вносити платежі на погашення боргу вчасно.

Штрафи і пеня за прострочення виплат по кредиту

Переконаний, що більшість із вас вже чули, що 16 березня ВР прийняла закон про підтримку позичальників на період карантину, але в інтернеті часто пишуть не чіткі коментарі даного закону і внаслідок цього у багатьох немає розуміння того, що насправді прийняла ВР. Також, як я вже згадував, що деякі «коментатори» пишуть що ВР прирівняла карантин до форс-мажорних обставин і на час карантину звільнила позичальників від виплат по кредиту. Тому, пояснюю: Згідно даного закону, у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року штрафи і пеня за прострочення виплат за споживчими кредитами нараховуватись не будуть. Це стосується як банківських позик, так і онлайн-кредитів у МФО. Саме це прийняла ВР. Крапка. Ні про які припинення виплат по кредитах мова не йде.

Вже місяць, як в соцмережах активно обговорюється новина про те, що з усіх отриманих грошей на банківську карту доведеться заплатити 19,5% податку.

Одні вірять, інші ні, але щоб ви остаточно дізнались правда це чи фейк давайте розбиратись. Публікація буде довгою, але думаю це того варте.

18 лютого Державна податкова служба України (ДПС) поширила ось такий допис:

Заспокоїла вас ДПС? Видохнули?)

Якщо «ТАК» - думаю ви дещо поспішили з висновками)

Якщо «НІ» - читаємо далі)

ДПС повідомила вірну інформацію, дійсно нових податків поки що не вводять! Але, ДПС не згадала про поточні ставки податків, зокрема про податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5%, звідки власне і взялась обговорювана в соцмережах ставка податку 19,5% від доходу.

Для вашого розуміння нинішніх податків, які в тому числі має платити кожен, хто отримує доходи на свою банківську картку, я зробив виписку із  Податкового кодексу України:

Отже, якщо громадянин отримав доходи, то такі доходи в будь-якому випадку оподатковуються державою. Для цього, норми податкового кодексу прописані так, що громадянин отримавши дохід, наприклад від проданого товару чи наданих послуг, зобов’язаний задекларувати такі доходи і один раз в рік самостійно заплатити податки однією сумою. Проте, такі обов’язки кожного українського платника податків, поки що існують лише в теорії, адже людей, які заробивши хоча б 1000 гривень платять в казну 195 гривень податків мабуть просто не існує в природі. Що стосується конкретно доходів отриманих на банківські картки, то картка це всього-на-всього спосіб отримання доходів і за такі доходи теж теоретично потрібно було б платити податки в сумі 19,5% від доходу.

Крім того, тут є ще один момент: всі отримані кошти на банківську картку протягом останніх 3-х років, можуть бути обкладені податком на доходи фізосіб за ставкою 18% + військовим збором за ставкою 1,5%, таке право податкової служби закріплено тим же Податковим кодексом.

Щодо способів отримання банківської інформації (тут в дописі ДПС треба бути максимально уважним): ДПС дійсно за законодавством може дізнаватись інформацію про банківські рахунки фізичних осіб через власні запити для отримання інформації про відкриті рахунки і за рішенням суду, якщо ДПС цікавий рух коштів чи про будь-яку іншу інформацію щодо рахунку фізособи.

Без жодного наміру знайти «зраду», але я хотів би вам також показати ще один офіційний допис податківців. Допис хоч і датований 2018 роком, але сам по собі дуже цікавий формулюваннями:

Як саме податкова дізналась, що через особистий картковий рахунок пройшло 9,2 млн. грн. невідомо. Рішення суду про дозвіл на розкриття податковій службі банківської таємниці на жаль я не знайшов. Але, як би там не було, зараз ДПС переконує, що вона може дізнатись про рух коштів чи про будь яку іншу інформацію щодо рахунка тільки за рішенням суду (перший скріншот), що в теорії справді відповідає дійсності. Поміж тим, така неоднозначна публічна позиція податкової дає громадянам привід думати і про «негласну співпрацю» банків та податкової.

Окремо варте уваги в дописі ДПС від 18 лютого наступне (перший скріншот): «Звертаємо вашу увагу, що  інформація про банківські рахунки звичайних фізичних осіб (які не є ФОПами) може бути надана банком лише:..». Отже, як ви зрозуміли, щодо громадян, які також є ФОПами є інша процедура розкриття банківської інформації. Що стосується банківської таємниці і ФОП, то в цьому питанні спекуляцій і обману ще більше. Але навіть тут «зради» теж немає. Так, у випадку з ФОПами інформація про відкриті рахунки фізичної особи (яка є ФОПом) надається банком автоматично. Це власне і є всією відмінністю в порівнянні з розкриттям інформації про рахунки фізосіб, які не є ФОПами де податкова має надіслати письмовий запит. Інформація про рух коштів на непідприємницьких рахунках фізичних осіб, які є ФОПами також надається тільки за рішенням суду.

Унаслідок, як бачимо, поки що немає жодних підстав переживати про те, що наші особисті карткові рахунки моніторить податкова і скоро доведеться платити 19,5% податків. Наразі є лише неробочі норми податкового кодексу, які всі українські платники податків колективно не виконують, а податкова поки що немає можливості за цим прослідкувати. Хіба що із сказаного мною може бути 2 винятки за умов яких проблеми все-таки виникнуть:

1. 212-та стаття Кримінального кодексу за ухилення від сплати податків, де відповідальність настає після ухилення від сплати податків понад 3 млн. 153 тис. грн. Так, тут згоден, що податкова зацікавиться і навіть піде в суд за доступом до інформації про рух коштів на банківському  рахунку і скоріше за все, в рамках кримінального провадження, суд дасть дозвіл на доступ до банківської таємниці. Але, тут я вже не знаю яку треба мати межу адеквату, щоб просто так прийняти на свою особисту банківську карту 3 млн. 153 тис. грн. будучи фізособою, або будучи ФОПом але поза підприємницьким рахунком…
2. Оплата, яка зайшла на банківську картку і яка потрапила під фінмоніторинг, проте в цьому випадку сума має бути більше 400 тис. грн.

Сподіваюсь мені вдалось вас заспокоїти)

Поділіться цією статтею в соцмережах та збережіть нерви своїх друзів)

Автор 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Нагадаю по якій моделі Приват видає кредити за кредитними картками (раптом хтось не користується Приватом). Все дуже просто, клієнт отримує кредитку в банку де вже є «кредитний ліміт» на суму Х підписавши просту заяву-приєднання до публічної оферти банку, після чого, клієнт може навіть і сам встановити  бажаний «кредитний ліміт» на потрібну йому суму через мобільний додаток «Приват24».

Умови надання кредиту, а також його погашення регулюються договором з Приватом, який насправді ніхто ніколи не читає оскільки всі лише дізнаються дату до якої потрібно погасити кредитні кошти, щоб банк не нараховував % за користування кредитними коштами і власне % якщо клієнт вчасно не погасив борг. Самі ж договори Приват розміщує на власному сайті, які до речі знайти для середньостатистичної людини може бути навіть великою проблемою.

Після отримання кредиту по вищеописаній моделі, в суді розглядалось справа про повернення боргу, який виник у позичальника через використання кредитки Приватбанку. В сумі Приват хотів повернути через суд 47 325,26 грн, з яких: 16 058,07 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 071,87 грн - проценти за користування кредитними коштами, та нарахованих за порушення умов кредитного договору 23 465,55 грн - пені, а також 500,00 грн - штрафу (фіксована частина), 2 229,77 грн - штрафу (процентна складова).

За рішенням першої інстанції, судом задоволено вимоги Привату частково. Зокрема, за рішенням суду з боржника повинно було бути стягнуто на користь Привату заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 188,94 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 16 058,07 грн, несплачені проценти за користування кредитними коштами у розмірі 5 071,87 грн та 16 059,00 грн - пеня за порушення умов договору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У свою чергу боржник подав апеляцію, проте апеляційний суд йому відмовив та залишив рішення суду першої інстанції без змін. Проте, навіть за цих умов, боржник не здався і звернувся до Верховного Суду де вже Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 342/180/17 про отримання кредиту через кредитну картку у Приватбанку зробила дуже цікаві висновки, а саме (тут раджу читати ще уважніше):

• оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони мають бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома;
• банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші;
• споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;
• роздруківка правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;
• оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів і витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову;
• за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту надані банком витяги з тарифів і умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин;
• правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені;
• пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту, та умовами і правилами надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг — це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

В результаті касаційна скарга боржника була задоволена частково, так з боржника було стягнуто лише тіло кредиту у розмірі 16 058,07 грн., а от у стягненні 5 071,87 грн процентів за користування кредитними коштами та пені у розмірі 16 059,00 грн відмовлено.

Виходячи із прецеденту цієї справи, якщо банк не довів до вашого відома всі умови кредитування, а також ви не підписували паперовий договір, а лише анкету-приєднання до публічного договору, який розміщений на сайті банку при отриманні кредитки, то суми нарахованих відсотків і штрафи можна не платити. Ви зобов’язані повернути лише ту суму, яку взяли в банку.

Ще більше корисних юридичних консультацій на моєму Телеграм-каналі. Долучайтесь!

А ще, запрошую Вас на мій Ютуб-канал (скоро вийдуть випуски по економії на податках)

Автор 

Адвокат Гарбар Олександр

За повідомленням Міністра соціальної політики України Андрія Реви, Кабмін затвердив нову Постанову за якою Держпраці буде перевіряти бізнес. Зокрема, тепер Держпраці буде перевіряти бізнес у разі:

1. Не виконання письмових розпоряджень контролюючого органу (Держпраці)

2. Отримання звернення працівника про порушення його трудових прав;

3. Отримання інформації з відкритих джерел  і ЗМІ про те, що на підприємстві є неоформлені працівники;

4. Повідомлення від інших контролюючих органів про порушення трудового законодавства. Наприклад, податкової служби або пенсійного фонду;

5. Виявлення заборгованості по заробітній платі;

6. Виявлення невідповідності задекларованій кількості працівників з об’ємами виробленої продукції;

7. Якщо 30 і більше відсотків працівників отримують менше мінімальної заробітної плати;

8. Якщо на підприємстві або у ФОП протягом місяця мінімум на 20% збільшилась кількість працівників, які працюють неповний робочий день;

9. Якщо один і той самий виконавець надає послуги (виконує роботу) по цивільно-правовим договорах (ЦПД) в одній компанії або ФОП більше року;

10. Якщо на підприємстві або у ФОП впродовж року не було проведено індексацію зарплат;

11. Якщо на підприємстві або у ФОП мінімум 30 % працівників оформлені по цивільно-правовим договорах (ЦПД);

12. Якщо на підприємстві або у ФОП працює 20 і більше працівників і протягом місяця пройшло скорочення штату мінімум на 10 %;

13. Отримання доручення прем’єр-міністра, уповноваженого з прав людини, за запитом народного депутата.

Також, слід звернути вашу увагу, що перевірки, як і раніше, будуть проводитись через інспекційні відвідування та невиїзні інспектування, що проводять інспектори праці Держпраці та органів місцевого самоврядування.

Важливо знати: Інспектори мають право в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, а також ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспектування. Якщо інспектор виявить порушення в сфері праці, то він спочатку вносить припис на їх усунення і визначає строк для цього. У свою чергу, роботодавець зобов’язаний усунути порушення трудового законодавства у визначений строк, при цьому, якщо роботодавець усуне порушення, його не оштрафують. Проте, це не стосується випадків, коли інспектор виявив неоформлених працівників. У такому разі доведеться не тільки усунути порушення, а й сплатити штраф понад 125 000 грн. за кожного неоформленого працівника. Також інспектор передасть матеріали до суду, і суд вирішуватиме питання про адміністративну відповідальність винуватця порушення — штраф до 17 000 грн.

Автор 

Адвокат Гарбар Олександр

Звертається недавно до мене людина із запитом на реєстрацію ФОП. Я розказую юридичну процедуру і далі говорю, що відправлю до вас свого юриста, ви підпишете довіреність у нотаріуса і на другий день ви будете перспективним українським підприємцем) При цьому уточнюю де прописаний замовник, говорить Чернігівська обл. Після чого, я розумію, що плани справити враження оперативністю тут же посипались, так як принцип екстериторіальності діє лише по Києву. Але тут же пропоную замовнику альтернативне рішення – реєстрація ФОП онлайн, якщо замовник зробить електронний цифровий підпис. Замовник погоджується, оскільки йому не дуже хотілось їхати у Чернігівську обл., а з юристами в тому невеликому містечку не знайомий. Узгодивши всі питання по діяльності ФОП та сплаті податків домовились, що я підключусь по віддаленому доступу до комп’ютера замовника через TeamViewer (такий спосіб щоб дати гарантії замовнику, що я не скопіюю його ЕЦП і далі не використаю без його згоди – безпека і довіра замовника для мене в пріоритеті в таких питаннях). І от настав той монет, коли я ввів дані для реєстрації ФОП у сервіс онлайн-реєстрації, зробив заяву на спрощену систему. Після цього програма документи не відправила, а просто оновила сторінку і разом з тим обнулила всі дані ) Я спробував ще раз, думаю знайомі ж якось реєструвались і все гуд… Потім ще раз, потім ще раз … В сумі разів зо 20 точно, потім заради принципу на другий день стільки ж, потім зчіпивши зуби на третій день контрольних разів 3, щоб знати, що зробив все можливе. В проміжках між кожною спробою я ще доколупав тех-підтримку, яка після дзвінка 10-го тупо перестала відповідати. В результаті, у нас ні чорта не вийшло з тою онлайн-реєстрацією. Замовнику підготували доки у паперовому вигляді, він поїхав просто подав у Чернігівській обл., в той же день його зареєстрували ФОПом і в той же день подав документи в податкову.

p.s.

Хто також спробує свої нерви на витривалість даю вам лайфхак, як вписати у заяву на прощену систему номер квартири або офісу (по замовчуванню там просто не клікабельне поле): треба, УВАГА, зменшити вікно браузера!!!  Зменшити вікно браузера, щоб вписати дані, це ж бляха так очевидно, правда?)

p.p.s.

Юрист – ревізор не рекомендує вам сервіс для онлайн-реєстрації ФОП «Онлайн будинок юстиції» )

Автор 

Гарбар Олександр

1. Відсутність, або наявність погано написаної Публічної оферти

Багато власників інтернет-магазинів взагалі не розміщують Публічну оферту маючи переконання, що це лише юридична формальність. Часто, інтернет-магазини роблять те, що особисто мене завжди шокує найбільше: крадуть тексти Публічних оферт у своїх конкурентів. Чому шокує? Тому що, це просто абсурдний підхід. Те, що у конкурента схожий товар, не означає, що в інтернет-магазинів ідентичні бізнес-процеси, юридична форма діяльності, податкове планування і т.д. На практиці також зустрічав «бізнесменів», які умудрялись «позичати» Публічні оферти в російських інтернет-магазинів)

Якою має бути Публічна оферта? 

Публічна оферта має відповідати законодавству та бізнес-процесам КОНКРЕТНОГО інтернет-магазину. Все дуже просто.

Відповідно до законодавства, інтернет магазин це публічна форма діяльності, до якої застосовуються положення норм цивільного законодавства щодо дотримання умов договору роздрібної купівлі-продажу, а отже інтернет-магазин зобов’язаний мати публічну оферту на веб-сайті.

Що стосується бізнес-процесів, то у вашій Публічній оферті їх потрібно описати якомога краще, зокрема особливу увагу раджу звернути на застереження про гарантійне обслуговування, строки і порядок доставки товарів врахувавши можливі ризики, порядок повернення товару та інші дуже важливі питання виходячи із діяльності конкретного інтернет-магазину.

Здавалось би, проста задача. Потрібно просто доручити її виконання юристам і таким чином уникнути великої кількості юридичних проблем, але чомусь завжди знаходяться ті, хто чекає першого штрафу або судового процесу, щоб зробити все постфактум.

2. Не зареєстрована торгова марка

Зараз більшість ринку розуміє для чого в e-commerce потрібна зареєстрована торгова марка, але ще 3-5 років тому ця тема здавалась «дикістю» і я часто чув висловлювання типу: «це марна трата грошей» (до речі, не так вже і дорого коштує зареєструвати ТМ).

В чому головна фішка зареєстрованої ТМ для e-commerce? Доменне ім’я сайту. Зрозумійте просту річ, ви можете вкинути купу грошей у просування вашого бренду, тільки в один день все може змінитись, а саме тоді, коли хтось інший запустить сайт під вашим іменем, в тому числі і доменним. Поки ви будете намагатись продавати товари під своїм COM.UA або COM і платити хороші гонорари нам, адвокатам, за судові процеси по оскарженню реєстрації краденої у вас ТМ, тим часом конкурент буде заробляти гроші. Поки буде йти юридична тяганина, конкурент буде заводити прибуток на ТОВ (яка юридично буде власником вашої ТМ і з якою ви будете судитись), а далі, якщо конкурент побачить погану для себе перспективу по суду, цю ТОВ скоріше за все просто зіллють фунтам, тим часом, вже розкручений сайт просто перенесе на інший домен.

Відмічу, що ризиків для інтернет-магазину, який не зареєструє ТМ насправді так багато, що на це потрібна окрема стаття.

3. Юридично невірно оформлені угоди із постачальниками

Це та Боль інтернет-магазинів, яка буде переслідувати бізнес постійно поки ви не наведете чіткий порядок у юридичних відносинах з постачальниками. Найчастіше, ця вразлива ділянка дає про себе знати і максимально б’є по бізнесу у 2-х випадках:

- при податковій перевірці;

- при спорах із постачальниками.

З приводу податкової перевірки:

Податкова точно рано чи пізно буде перевіряти походження вашого товару і від того, які ви покажете документи від постачальників, або чи покажете ви їх взагалі, буде залежати розмір штрафу або наявність чи відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності.

З приводу спорів із постачальниками:

Для кращого розуміння потенційних ризиків накидаю вам список типових проблем, які відкатані іншими інтернет-магазинами:

• Постачальник затримує товар і інтернет-магазину просто немає, що продавати;
• Інтернет-магазин затримав плату і з цього вимагають космічні штрафні санкції;
• Постачальник змінює ціну, що робить не конкурентними товари інтернет-магазину в порівнянні з тими, які є на ринку;
• Постачальник поставляє для інтернет-магазину неякісні товари і покупці біжать від цього інтернет-магазину подалі;
• Вчорашня відстрочка платежу замінюється на повну або часткову передоплату;
• Постачальник забирає статус «ексклюзивного партнера» без пояснення причин і інтернет-магазин має вже не спеціальні партнерські ціни, а звичайні ринкові, тому маржа інтернет-магазину різко зменшується.

Над юридичними відносинами із постачальниками потрібно працювати постійно і дуже якісно. Це дуже складна робота, тому бажано щоб її виконували ті хто добре знає всі нюанси роботи інтернет-магазинів.

4. Не захищені інтереси інтернет-магазину у відносинах із партнерами

Дане питання частково пересікається із відносинами з клієнтами і постачальниками, тільки з приводу цих питань інсайди дав вже вище, а тут я б хотів зробити акцент на частині діяльності інтернет-магазинів, яка у всіх на виду, але ставлення до неї не таке як того вимагає специфіка саме e-commerce. Насамперед я маю на увазі відносини із:

- платіжними сервісами через, які інтернет-магазин приймає оплати;

- партнерами по перевезенню вантажів і доставці товарів;

- орендодавцями офісу і складського приміщення;

- партнерами по бухгалтерському супроводу або просто бухгалтером.

Це ті області, які просто надважливі для нормального розвитку і функціонування інтернет-магазину. Якщо без Публічної оферти, торгової марки і податкової оптимізації можна якось вижити понісши витрати в перспективі, то наявність проблем в даній області так само, як і у питанні про відносини з постачальниками, інтернет-магазин просто довго не проживе і гарантовано понесе великі збитки. Раджу дуже добре налаштувати процеси пов’язані із ключовими партнерами.

5. Відсутність податкової оптимізації

Для більшості інтернет-магазинів, як до речі і іншого бізнесу в Україні, податкова оптимізація часто сприймається як ухилення від сплати податків. Зазвичай власник тупо бере і не платить в бюджет йдучи на заїжджені схеми, які давним давно перевернуті податковою в судах.

Насправді ж при розумному підході є маса способів оптимізувати податкове навантаження і залишитись повністю в рамках законної діяльності. Фактично у інтернет-магазину є альтернативне рішення, яке полягає у розробці юристами і бухгалтерами схеми оптимізації (уточнюю – законної) після чого можна нормально займатись розвитком бізнесу і бути впевненим, що ризики зведені до мінімуму і податкова навряд чи накопає щось серйозне. Так роблять всі успішні і відомі інтернет-магазини в Україні, мабуть це одна із причин чому вони і стали успішними в бізнесі.

Автор 

Гарбар Олександр

Для того, хто:

• створив комерційне найменування чи торгову марку;
• написав програмний код;
• написав літературний твір;
• створив або виконав музичний твір;
• намалював картину;
• створив дизайн;
• створив винахід ,корисну модель або промисловий зразок;

інтелектуальна власність має дуже велике значення, хоча краще мабуть буде сказати: має велику цінність, адже в наш час інтелектуальна власність продається і купується за великі гроші.

За останні 3-4 роки, в Україні в рази більше стали приділяти уваги захисту інтелектуальної власності в порівнянні із тенденціями, які були до того. Всі хто зараз захищає свою інтелектуальну власність готові інвестувати у цей захист так як цінність аж занадто висока. Проте, є і ті хто поки що або не готовий інвестувати захист або просто не знає, що це потрібно і має велику цінність. Для того, щоб ваша інтелектуальна власність була захищеною, могла бути проданою або переданою, а також щоб у вас її ніхто не присвоїв чи не викрав, даю для вас 5 рекомендацій, як захистити власну інтелектуальну власність безкоштовно або за дуже мінімальні гроші, при цьому так, щоб у даних способах був юридичний зміст.

Рекомендація 1. Зафіксуйте створення власної інтелектуальної власності. Це можна зробити шляхом запису вашої творчості на диску або на папері та відправлення поштовим листом собі ж на власну адресу. Такий конверт збережіть без відкриття, а також збережіть чеки про відправлення даного листа.

Рекомендація 2. Поряд із публікацією інтелектуальної власності вказуйте власне ім’я і прізвище, знак «©», рік коли ви це опублікували вперше та поточний рік публікації.

Рекомендація 3. Замовте у будь-які газеті публікацію із вашим твором. Газету можна обирати в залежності від тематики вашого твору, можна найдешевшу, яка тільки погодиться, але я більше рекомендую публікувати в газеті «Урядовий кур’єр».

Рекомендація 4. Створюйте історію використання власної інтелектуальної власності в інтернеті де це можливо. Наприклад , пишіть пости в соц. мережах, або статті на блогах і вказуйте власне авторство інтелектуальної власності. Створіть бізнес-профілі у Facebook і Instagram із назвами вашого бренду. Створіть власний сайт, хоча б елементарний і простий, де буде інформація про вашу інтелектуальну власність. Якщо будете створювати сайт, обов’язково назвіть домен так як називатиметься ваш бренд, сам же домен одразу не обов’язково купувати  в зоні com, на перший час цілком ідеально підійде і дешевий com.ua. Також створіть e-mail із назвою вашого бренду та зробіть підпис в листах із позначенням вашої інтелектуальної власності. Чим більше буде історії, тим краще буде для юридичного захисту інтелектуальної власності. Пишіть так, щоб можна було довести ваше пряме відношення до даної інтелектуальної власності, зокрема обов’язково врахуйте пораду по Рекомендації 2.

Рекомендація 5. Зробіть візитки або фірмові бланки із вашим брендом, які ви будете надавати своїм клієнтам чи партнерам. Замовлення друку візитки чи фірмового бланку в типографії зафіксуйте документально, або хоча б в e-mail переписці. Я також рекомендую, хоча б іноді, вказувати власний логотип у колонтитулах договорів, які ви підписуєте. Через деякий час ви сформуєте хорошу історію використання власного бренду та ознайомите із ним певну аудиторію.

Попри все вище сказане, також не нехтуйте захистом інтелектуальної власності через реєстрацію в державних органах, це забезпечить вам повну юридичну гарантію того, що інтелектуальна власність буде закріплена саме за вами. Також, майте на увазі, що ми надаємо детальні консультації по захисту інтелектуальної власності, тому будемо раді вашим зверненням.

Автор 

Гарбар Олександр

Естонія перша у Світі країна, яка запровадила практику віртуального або електронного резиденства для громадян будь-яких країн. Видача електронних резиденств (e-Residency) діє вже декілька років і за цей час резидентами Естонії стали дуже багато українців. Найбільше e-Residency приваблює фрілансерів і тих, хто має європейських бізнес-партнерів. Причиною такої популярності є простота в отриманні резиденства Естонії і ставки податків на прибуток для компаній, які реєструються в Естонії українцями (ставка податку на прибуток складає 0%).

Як стати резидентом Естонії

Стати резидентом Естонії по програмі e-Residency можна шляхом подачі онлайн заявки на сайті. Для цього необхідно заповнити форму, надіслати скан національного паспорта та фотографію. Також необхідно пояснити причину подачі заявки і заплатити сервісний збір за видачу ID-карти e-Residency у розмірі 100 Євро.

Успішних кандидатів запрошують на інтерв’ю в Таллін або в естонське посольство. Заявку розглядають упродовж 3-х місяців. Хто успішно проходить інтерв’ю – отримує ID-карту e-Residency на 3 роки.

Що дає статус е-резиденства Естонії

Завдяки е-резиденству можна:

• з будь-якої точки Світу зареєструвати власну компанію в Естонії та вести діяльність на всій території ЄС. Компанія реєструється онлайн, необхідності їхати в Естонію немає зовсім.
• здійснювати оплати і приймати платежі через відомих провайдерів, зокрема через недоступний в Україні PayPal;
• відкривати банківські рахунки;
• підписувати договори і документи цифровим підписом;
• віддалено подавати звіти і сплачувати податки.

В той же час, е-резиденство не є громадянством чи податковим резиденством, не дає права на проживання в Естонії і дозволу на в’їзд в ЄС. ID-карта e-Residency не є візою або посвідкою на тимчасове чи постійне проживання в Естонії.

Як зареєструвати компанію в Естонії онлайн

Швидко і просто ви можете зареєструвати власну компанію в Естонії онлайн на Порталі для підприємців Електронного комерційного реєстру або звернутись до нас

Детальна інструкція по реєстрації компанії є на сайті е-резиденства.

Е-резиденство і податки

Е-резидент в розумінні податкового законодавства Естонії є нерезидентом, у якого в Естонії оподатковується тільки той дохід, який отриманий в Естонії.

Наявність ID-карти e-Residency не звільняє від оподаткування в іншій країні, наприклад в Україні.

Е-резидент може використовувати е-послуги Податково-митного департаменту на тих же умовах, що і громадяни Естонії.

Автор

Адвокат Гарбар Олександр 

Будучи в бізнесі, розуміння, що таке «фіктивне підприємництво» є дуже важливим принаймні з 2 причин.

По-перше, для того, щоб ваш чесний бізнес не був визнаний фіктивним;

По-друге, для того, щоб уникати фіктивних контрагентів.

Ознаки фіктивності

Чіткого визначення «фіктивне підприємство» у нашому законодавстві немає. При цьому відповідно до норм Кримінального і Господарського кодексу береться до у ваги те, з якою метою створена компанія. Зокрема, виходячи з положень ст. 55-1 Господарського кодексу в поєднанні зі ст. 205 Кримінального кодексу України, фіктивною компанією є та, яка створюється або купується для прикриття незаконної діяльності, в тому числі і компаніями реального сектору економіки.

На практиці фіктивні компанії потрібні для виведення грошей з компанії в готівку, зменшення бази оподаткування або використання кредитних коштів, шляхом створення віртуальних господарських операцій.

Як уникати фіктивних контрагентів

Гарантований спосіб уникнути фіктивного контрагента, це самому відмовитись від контакту з «фіктарями». Все-таки більшість реальних компаній, які отримують донарахування податкових зобов’язань від податкової, отримують це не безпідставно, адже самі йдуть на контакт з фіктивними компаніями для вигідних собі маніпуляцій.

Для чесних: вам варто розуміти, що потенційно фіктивною може бути як компанія вашого клієнта так і компанія вашого постачальника. Тобто ризики для вашого бізнесу будуть надходити з усіх сторін.

Уникати фіктивних контрагентів можна лише шляхом їх перевірки. У вашій компанії має бути чітко налагоджена система безпеки. Зокрема, у вас має робитись хоча б елементарна перевірка установчих документів та перевірка контрагента по державних реєстрах (судових, податкових та ЄДР). Деякі сервіси дозволяють подивитись зв’язки засновників або керівника компанії контрагента з іншими компаніями. Іноді засновниками може бути зареєстровано близько 50 різних фіктивних компаній. Отримуйте такі дані і краще завчасно відмовляйтесь від співпраці з партнерами, які в майбутньому принесуть лише проблеми.

Найкраще себе перестраховувати підписанням письмового договору та отриманням оригіналів підписаних первинних документів. В жодному разі не рекомендую купувати товар чи послуги тільки по рахунку (по спрощеній формі договору) у зовсім нових і незнайомих контрагентів. Маючи договір і первинні документи, навіть у випадку податкової перевірки та донарахування податкових зобов’язань податковою, ви матимете великі шанси на те, щоб скасувати такі рішення податкової ще на етапі досудового оскарження ППР (податкових повідомлень-рішень).

Наслідки відносин з фіктивними компаніями:

Зустрічна звірка;

Податкова перевірка;

Визнання договорів не дійними;

Кримінальна відповідальність.

Відповідальність за фіктивне підприємництво

За фіктивне підприємництво передбачена кримінальна відповідальність. Зокрема відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу: фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, - карається штрафом від п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам, - караються штрафом від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Матеріальна шкода, яка заподіяна фізичним особам, вважається великою, якщо вона у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а матеріальна шкода, яка заподіяна державі або юридичним особам, вважається великою, якщо вона у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Автор

Адвокат Олександр Гарбар

Зараз, щоб влаштуватись на звичайну роботу потрібно взяти курс «молодого юриста» і «молодого бухгалтера». Тільки так, можна розібратись у тому різноманітті форм працевлаштування, які пропонують роботодавці. В ідеалі, самі роботодавці і мали б пояснювати всі деталі працевлаштування, але це мало хто робить з двох причин:

1. Бояться, що ви надто багато знатимете, а тому потенційно можете створити проблеми для роботодавця;

2. Бояться державних органів, які можуть оштрафувати за неправильне укладення «трудового» або трудового договору (різницю пояснюю нижче).

Справа в тому, що зараз ринок праці виглядає так:

• Вас можуть прийняти на роботу як працівника по трудовому договору;
• Вас можуть прийняти на роботу як ФОП;
• Вас можуть прийняти на роботу по ЦПХ (ЦПХ він же ЦПД, все це тлумачитися, як Цивільно-правовий договір. Зазвичай дана форма використовується при короткострокових відносинах, разова робота або випробувальний строк).

В інтернеті дуже мало конкретної інформації про різницю цих варіантів працевлаштування, плюси і мінуси кожної з них, в більшості інформація на цю тему або складно написана (юристами для юристів, або бухгалтерами для бухгалтерів) або одна «вода». Тому, так сказати щоб розставити всі крапки над «і» ми склади для вас таблицю за допомогою якої ви з легкістю розберетесь, що вам пропонує потенційний роботодавець на черговій співбесіді. Перше, що вам потрібно розуміти це те що працевлаштуванням є тільки те, коли вас приймають як працівника по трудовому договору. Робота як ФОП або ЦПХ це бізнес-відносини. Різницю можете дізнатись на консультації або дивіться у таблиці:

Автор

Адвокат Олександр Гарбар

15 листопада 2018 року по запрошенню міжнародної юридичної компанії INTEGRITES та Асоціації правників України Олександр Гарбар взяв участь в обговоренні питання захисту агробізнесу від рейдерства.

У ході заходу була розглянута проблематика та надані практичні рекомендації з таких питань: як запобігти та як діяти у разі рейдерської атаки на агробізнес, чи допоможе новий закон про ТОВ захиститися від рейдерства, особливості побудови земельних відносин у контексті боротьби з рейдерськими атаками та інноваційні технології захисту агробізнесу.

На обговоренні цієї гострої теми були присутні експерти, кожен з яких розібрав та доповів на одну із тем.

Мельниченко Вікторія, керівник практики Agro&Food INTEGRITES, порушила тему: «Аналіз помилок: дослідження останніх випадків рейдерських атак на агробізнес»(презентація за посиланням).

Олександр Гарбар, Адвокатське бюро «Harbar Legal», намагався розібратися у питанні «Чи захистить новий закон про ТОВ від рейдерства?» (презентація тут).

Юлія Матейко, АК «Климчук та Партнери», розповіла про законопроект щодо запобігання протиправному захопленню агропідприємств.

Віталій Черепаха, Голова Комітету з антикорупційного законодавства, фінансового моніторингу та антирейдерства Громадської Ради при Міністерстві юстиції України, говорив про побудову відносин у сфері оренди землі як метод боротьби із рейдерством (презентація за посиланням).

Февзі Аметов, Drone.ua, зокрема, давав поради щодо захисту агробізнесу за допомогою новітніх технологій (презентація тут).

В статті мова піде про оплату саме послуг, так як на відміну від оплати товару, з послугами ситуація часто виглядає складніше. Складність полягає в тому, що послуга споживається в момент її надання і часто оцінка якості послуги різниться через суб’єктивне сприйняття кожної із сторін договору.

Традиційними формами оплати послуг є 3 способи:

Перший – повна передоплата постачальнику за товари чи послуги після чого ви отримуєте те, за що заплатили;

Другий – повна постоплата постачальнику за товари чи послуги вже після того, як ви отримаєте послуги чи товар, які замовляли;

Третій – часткова пердоплата і часткова постоплата постачальнику за товари чи послуги. Найпоширеніша формула 50/50, де 50% платиться до виконання зобов’язання постачальником, а 50 % після.

Це традиційні форми оплати за товари чи послуги. Америку тут вам точно ніхто не відкрив. Проте, мало хто знає, а ще менше - зрідка користуються четвертою формою оплати.

Суть:

До прикладу, ви власник великої компанії, а компанія «S» надає для вас послугу з доставки їжі в офіс на регулярній основі. Ви домовились, що ви робите замовлення на доставку їжі 24/7, а компанія «S» має доставити замовлення. При цьому, ви визначаєте критерії, за яких «S» має надати вам послуги з доставки. Критерії визначаємо так, щоб ви не платили повну ціну замовлення, якщо «S» не відповідає їм.

Приміром за критерій ми беремо тільки час, де «S» має доставляти замовлення протягом 1 години. Тобто, в даному випадку співпраця може виглядати наступним чином: якщо замовлення доставлено протягом години, ви оплачуєте повну вартість згідно прайсу, якщо в інтервалі від 1 до 2-х годин – нічого не платите, якщо «S» вкладається у 20 хвилин ви доплачуєте 10% від ціни замовлення за оперативність. В результаті «S» замотивована вам швидко доставляти замовлення, так як вам дуже важливий час, а ви платите тільки за той час, який є для вас нормою.

В даному випадку ми взяли один критерій для простоти розуміння. На практиці ж можна встановити декілька критеріїв і напряму прив’язати ціну послуги до якості виконання таких критеріїв. В результаті, оплата за послуги буде здійснюватися лише по чітких критеріях.

Застосовувати подібний підхід до оплати послуг можна абсолютно при отриманні будь-якого роду послуг (маркетингових, сервісного обслуговування і ремонту, юридичних, будь-яких консультаційних та ін.). Головне в договорі прописати повну систему оплати послуг та вивести єдину формулу, за якою буде розрахована ціна послуг виходячи з фактичної якості послуг.

Автор

Адвокат Олександр Гарбар

Для початку пропоную вам згадати, коли ви отримували рішення суду, то чи ставили ви під сумнів його справжність. В 99% отримане рішення суду ніхто не поставить під сумнів, адже воно винесено іменем України, має всі реквізити, номер та штрих-код. Проте, на практиці доволі бувають випадки підроблення судових рішень для того щоб «дотиснути» людину і підштовхнути її до потрібного рішення, або наприклад просто відібрати бізнес, квартиру, інше цінне майно.

Найчастіше підроблені рішення суду використовують шахраї. Бувають випадки, коли до цього вдаються і банки або колекторські компанії. На підставі підроблених рішень суду шахраї визнають права власності на нерухоме майно, активи бізнесу, скасовують арешти, накладені на майно заінтересованої особи, скасовують рішення суду про заборону вчинення дій, пов’язаних з державною реєстрацією прав, що набуло законної сили. Банки або колектори розсилають підроблені рішення суду де на майно осіб, які отримували кредити накладаються арешти або ж по підроблених рішеннях «присуджуються» достатньо великі штрафні санкції за несвоєчасні оплати по кредиту.

Як перевірити справжність судового рішення?

Перевірити судове рішення самостійно іноді буває майже не можливо. Справа в тому, що в реєстрі Судових рішень текст самого рішення після його винесення не публікується день в день, а публікується із великими затримками. Зокрема, через прогалини в законодавстві строки протягом якого суд має опублікувати текст рішення суду у відкритому судовому реєстрі не встановлено. Відповідно така прогалина позбавляє осіб, котрі не брали участі у процесі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи чи обов’язки, можливості швидко і в режимі онлайн дізнатися про таке рішення та ознайомитися з ним. Проте, одним із варіантів перевірити чи дійсно було винесено певне рішення суду, це здійснити пошук по реєстру Стан розгляду справ. Щоправда навіть цей реєстр оновлюється із затримкою у декілька днів. А коли мова йде про рішення суду де накладено арешт на майно, або майно взагалі передано у власність інших осіб, то цінною є кожна година і витративши декілька днів на очікування оновлення реєстру можна пройти ту точку неповернення після якої захистити законні інтереси буде або занадто складно, а то і взагалі неможливо.

Що робити, якщо ви отримали підроблене судове рішення?

Проста рекомендація: коли вами отримано рішення суду не витрачайте час, а одразу проконсультуйтесь з адвокатами та одразу ж починайте вживати заходів для недопущення арештів, переходу майна у чужу власність та порушення ваших законних прав. Адвокати знаються на тому, яким має бути рішення суду та мають перевірити всі обставини викладені в рішенні суду. Бувають випадки коли отримавши фальшиві рішення суду люди звертаються в поліцію. Це необхідний захід, але варто все-таки робити все послідовно. На одну поліцію надіятись не потрібно, адже там просто зареєструють заяву і хтозна коли почнуть розбиратись із ситуацією.

Якщо у вас є бізнес, то завчасно вживайте заходів з безпеки бізнесу. З бізнесом найскладніше, тому що тут потрібно вживати повний комплекс заходів починаючи від аналізу установчих документів до побудови системи безпеки компанії. У випадку із особистим рухомим і нерухомим майном також рекомендується вживати заходів по безпеці, а не просто знати, що у вас є офіційні юридичні документи, в Україні іноді це мало що значить. Оригінали ваших документів потрібно тримати у надійному місці, ніколи не повідомляйте без потреби будь-які дані про власне майно, не залишайте копії власних документів там де немає в цьому необхідності, консультуйтесь з адвокатами та отримуйте індивідуальні юридичні рекомендації по захисту майна (закон дозволяє різні способи по захисту майна).

Автор

Адвокат Гарбар Олександр