кредит

Як не платити за кредитний ліміт Приватбанку або Монобанку у 2023 р.

Для початку я нагадаю саму процедуру видачі карток Приват і Моно з кредитними лімітами. Це ключова деталь у тому, щоб зрозуміти суть цієї публікації. 

Приват і Моно при видачі картки просять клієнта підписати Анкету-заяву де клієнт підписується під тим, що він погоджується з усіма умовами надання банківських послуг, у тому числі і умовами видачі кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, неустойки (штрафів, пені). 

У самій ж Анкеті-заяві умови надання банківських послуг не викладаються, анкета всього на 1 сторінку. Натомість, в анкеті є лише посилання на Умови надання банківських послуг, які викладені на сайті банку та з якими ніби, то ознайомився клієнт, хоча реально ж на практиці ніхто не йде на сайт Моно чи Привату щоб вичитати ці документи, а банк у свою чергу не роз’яснює їх. 

Таким чином, з точки зору банку, із клієнтом укладений кредитний договір. Мотив банку зрозумілий – зробити сервіс максимально зручним і у простий спосіб видати кредитну картку. Проте, з юридичної точки зору, дана модель підписання угоди дещо недосконала, чим і користуються позичальники кредитних коштів) 

Розглянемо типову ситуацію: у клієнта виникає борг за кредитним лімітом, клієнт його не платить, банк подає позов до суду. Який вихід із ситуації і що робити клієнту?

Тут вилка, тобто потенційно є два варіанти розвитку ситуації:

1) Клієнт знає, про суд тому що суд його викликає на засідання. У даному випадку, треба залучати адвоката і намагатись зменшити суму вимог банку, бо банк буде просити присудити все по максимуму (крім тіла кредиту ще шрафи, пеню, відсотки), що саме можна відбити розказую нижче.

2) Клієнт не знає про суд, в результаті рішення приймається без участі клієнта, суд присуджує до стягнення суму тіла кредиту, відсотки і неустойку. Далі, банк звертається до виконавця, відкривається виконавче провадження і якщо клієнт добровільно не заплатить борги, то ситуація «підвішується» на невизначений строк. Як правило, у таких ситуаціях після рішення суду може пройти тривалий час, навіть роки, але шанси на успіх (зменшити певну частину присуджених судом коштів) також залишаються, але без нас, адвокатів, ніяк не обійтись. 

Зараз суди, у певній мірі, стоять на боці клієнта і виносять рішення про стягнення лише того, що було взято в позику, тобто тіла кредиту, що загалом справедливо – що взяв, те повернув. Натомість, вимоги банків по стягненню відсотків або неустойки суд відхиляє. Проте, для цього клієнту треба брати участь у суді. Якщо клієнт банку на суд не приходить, то за нього його інтереси ніхто відстоювати не буде. Таким чином, повертаюсь до двох вищезгаданих варіантів:

1) Коли Клієнт знає, про суд, то треба йти на засідання і заперечувати щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами та неустойки.

2) Коли Клієнт не знав про суд, а рішення вже прийнято, то в даному випадку треба ініціювати скасування рішення суду, яке було прийнято без участі клієнта. Зробити це буває не просто, але вцілому це можливо при правильному підході. 

Які мають бути аргументи клієнта у суді, для того щоб суд не присудив або скасував вже присуджені відсотки за користування кредитними коштами чи неустойку?

Якщо дуже стисло і по факту, то позиція клієнта має заключатись в тому, що він НЕ підписував кредитного договору та з умовами кредитування його не було ознайомлено. 

Оскільки, у Анкеті-заяві, про яку я згадував на початку, домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту немає, то значить і укладення кредитного договору не відбулось. Приблизно це скаже суд банку і зобов’яже клієнта заплатити лише те, що він фактично взяв.

Більше 3 років тому, я у своєму відео https://www.youtube.com/watch?v=DTlnB5Okf-4 розказував про те, як клієнти не платять кредитний ліміт. Мова була про Приват, але це стосується і Моно. Загалом, відео не втратило актуальності і сьогодні єдине, що на відео у мене надто молодий вигляд)))

 

З повагою, 

Адвокат Гарбар Олександр

Тел. для консультацій: 063 676 96 23 (Viber, Telegram, WhatsApp)

Зображення: 
Читати більше в  

Як не платити за кредитний ліміт ПриватБанку

 

 

Нагадаю по якій моделі Приват видає кредити за кредитними картками (раптом хтось не користується Приватом). Все дуже просто, клієнт отримує кредитку в банку де вже є «кредитний ліміт» на суму Х підписавши просту заяву-приєднання до публічної оферти банку, після чого, клієнт може навіть і сам встановити  бажаний «кредитний ліміт» на потрібну йому суму через мобільний додаток «Приват24».

Умови надання кредиту, а також його погашення регулюються договором з Приватом, який насправді ніхто ніколи не читає оскільки всі лише дізнаються дату до якої потрібно погасити кредитні кошти, щоб банк не нараховував % за користування кредитними коштами і власне % якщо клієнт вчасно не погасив борг. Самі ж договори Приват розміщує на власному сайті, які до речі знайти для середньостатистичної людини може бути навіть великою проблемою.

Після отримання кредиту по вищеописаній моделі, в суді розглядалось справа про повернення боргу, який виник у позичальника через використання кредитки Приватбанку. В сумі Приват хотів повернути через суд 47 325,26 грн, з яких: 16 058,07 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 071,87 грн - проценти за користування кредитними коштами, та нарахованих за порушення умов кредитного договору 23 465,55 грн - пені, а також 500,00 грн - штрафу (фіксована частина), 2 229,77 грн - штрафу (процентна складова).

За рішенням першої інстанції, судом задоволено вимоги Привату частково. Зокрема, за рішенням суду з боржника повинно було бути стягнуто на користь Привату заборгованість за кредитним договором у розмірі 37 188,94 грн, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 16 058,07 грн, несплачені проценти за користування кредитними коштами у розмірі 5 071,87 грн та 16 059,00 грн - пеня за порушення умов договору. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

У свою чергу боржник подав апеляцію, проте апеляційний суд йому відмовив та залишив рішення суду першої інстанції без змін. Проте, навіть за цих умов, боржник не здався і звернувся до Верховного Суду де вже Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 342/180/17 про отримання кредиту через кредитну картку у Приватбанку зробила дуже цікаві висновки, а саме (тут раджу читати ще уважніше):

  • оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони мають бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома;
  • банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші;
  • споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;
  • роздруківка правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;
  • оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів і витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову;
  • за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту надані банком витяги з тарифів і умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин;
  • правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені;
  • пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту, та умовами і правилами надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг — це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

В результаті касаційна скарга боржника була задоволена частково, так з боржника було стягнуто лише тіло кредиту у розмірі 16 058,07 грн., а от у стягненні 5 071,87 грн процентів за користування кредитними коштами та пені у розмірі 16 059,00 грн відмовлено.

Виходячи із прецеденту цієї справи, якщо банк не довів до вашого відома всі умови кредитування, а також ви не підписували паперовий договір, а лише анкету-приєднання до публічного договору, який розміщений на сайті банку при отриманні кредитки, то суми нарахованих відсотків і штрафи можна не платити. Ви зобов’язані повернути лише ту суму, яку взяли в банку.

 

Ще більше корисних юридичних консультацій на моєму Телеграм-каналі. Долучайтесь!

А ще, запрошую Вас на мій Ютуб-канал (скоро вийдуть випуски по економії на податках)

 

Автор 

Адвокат Гарбар Олександр

Зображення: 
Читати більше в  

Проблема MONEYVEO

Недавно більшість ЗМІ повідомили, що до Moneyveo прийшли з СБУ і прокуратури з обшуками через дії шахраїв, які оформили кредити на ім'я тих людей, які їх і не думали оформлювати.

Ця ситуація однозначно заставить переглянути підходи до ринку онлайн-кредитування. Проте, наразі у людей маса питань, адже багато хто просто боїться завтра не стати жертвою чергового виходу шахраїв. У зв'язку з цим, ми проаналізували ситацію, в результаті чого, на нашу особисту думку, можливість шахраям "кинути" людей да ще і незаконно використати відому ІТ-компанію та фінансову установу вдалось завдяки 2-м моментам:

Перший – укладення договору в інтернеті через акцепт оферти про видачу кредиту, яку до речі в більшості ніхто ніколи не читає.

Другий – повідомлення персональних даних іншим особам, або недбале ставлення до них.

 

Як шахраям вдалось вчинити злочин

Юридично, кредит оформлюється в інтернеті на підставі офіційної Пропозиції – оферти Фінансової установи, яка викладається на веб-сайті відповідно до ст. ст. 641, 644 Цивільного кодексу України. Тобто «підписувати» такий договір не потрібно, а його оформлення відбувається шляхом приєднання. Так, певний громадянин ввівши свої персональні дані та натиснувши на сайті кнопку «Ок» автоматично підписує Договір про надання кредиту. Це цілком нормальна практика для всього інтернет-бізнесу, таким чином працюють не тільки фінансові установи, а і платні мобільні додатки, платні веб-сервіси, інтернет-магазини.

На даний час отримати кредит онлайн доволі просто. Достатньо заповнити онлайн-заявку з персональними даними та прийняти умови публічного договору про видачу кредиту. Отримати персональні дані більшості громадян України при великому бажанні не складе проблеми. У нас на жаль із захистом персональних даних дуже плачевна ситуація. Дані громадян продаються державними службовцями, працівниками банків, шахраями, доступні онлайн, наприклад на тендерній площадці «Prozorro» доступні скани паспортів підприємців, які брали участь у закупівлях.

Крім цього, в цілком законному порядку видачі кредитів онлайн є технічна прогалина.

 

В чому суть технічної прогалини

Кредит має видаватись особі, яка подала заявку на його оформлення. Якщо кредит видається онлайн, то заявка формується в електронному вигляді на веб-сайті та вказується власна банківська картка позичальника на яку позичальник бажає отримати кредит. Дані із заявки заповненої на сайті і дані самої банківської картки не синхронізуються, а тому заявку може подати одна людина, а отримати зовсім інша. 

Технічна прогалина виникає у зв'язку з тим, що в програмному забезпеченні платіжних сервісів через які фінансові установи дають доручення на списання коштів з власних рахунків на користь отримувача кредиту, просто немає опції автоматичної синхронізації даних отриманих по заявці на кредит із даними банківської картки. Інших звірок даних по заявці з даними банківської картки скоріше за все ніхто не проводить. В будь-якому випадку юридично, за переказ грошей з рахунку фінансової установи на банківську картку позичальника, несе саме фінансова установа, адже вона ініціює операцію та дає доручення на її проведення платіжним сервісам.

Попри це, однозначно про вину фінансової установи можна стверджувати лише після детального аналізу бізнес-процесів фінансової установи, яка видає кредит. Зокрема тут дуже важливе значення має те, як налаштоване АРІ (Application Programming Interface) через яке проходить списання грошей із рахунку кредитної установи на банківську картку позичальника та порядок взаємодії платіжного сервісу і фінансової установи, коли виконується операція по видачі кредиту.

Ще однією з технічних проблем може бути не достатня кількість заходів по аутентифікації позичальника. Погодьтесь, що вказати e-mail і номер телефону можна будь-який. Ні e-mail, ні номер телефону не видаються по паспорту та не ідентифікують конкретного громадянина.

Одним із рішень, які могли б убезпечити громадян від подібних шахрайських дій при цьому зберегти той зручний сервіс онлайн кредитування, який є наразі, це отримання фінансовою установою фотографії позичальника разом із паспортом, відео-заява з проханням видати кредит (по встановленому скрипту) та збір даних по геолокації (головне відслідковувати, щоб локація була в межах міста фактичного проживання заявника та в межах України). На наше переконання ці елементарні заходи безпеки точно не вплинули б на якість сервісу та сприяли належній аутентифікації позичальника, хіба що фінансова установа збільшила б час на модерацію, але це краще ніж нести репутаційні втрати та збитки.

 

Як перестрахуватись від шахрайських дій

Застрахуватись від подібних ситуацій на 100% на даний час майже не реально. Проте відсоток ризику зможе зменшити власна обережність та захист своїх персональних даних. Не слід повідомляти або викладати у загальний доступ свої банківські реквізити, паспорт, ідентифікаційний код. Тільки так можна уникнути шахрайських дій. Також, завжди потрібно уважно читати email-повідомлення від фінансових установ та без ознайомлення із змістом не натискати кнопки «підтвердити», «згоден», «ок» і тому подібне. Якщо ж вами виявлено підозрілу ситуацію по якій ви можете бути отримувачем кредиту cлід негайно звернутись до фінансової установи, яка видала кредит для анулювання кредиту та поліції. Якщо жертвою шахраїв уникнути не вдалось, потрібно також зберегти і власну кредитну історію, тобто проконтролювати щоб кредитна установа не внесла жодної інформації, які можуть вас дискредитувати.

 

Автор

Адвокат Олександр Гарбар

 

Зображення: 
Читати більше в